Читаем Втрачений символ полностью

— Так, мені відома ця легенда, директоре Сато, але вона чистісінька вигадка. Масонська піраміда округу Колумбія — один з найстійкіших міфів, який, вочевидь, походить від піраміди на великій державній печатці Сполучених Штатів.

— А чому ви раніше про неї не сказали?

Ленґдон знизав плечима.

— Тому що ця легенда не ґрунтується на фактах. Як я вже сказав, це просто міф. Один із міфів, пов'язаних із масонами.

— Однак цей міф має прямий стосунок до древніх таємниць?

— Безперечно — як і багато інших. Древні таємниці є джерелом незчисленних легенд, які існували сторіччями: перекази про могутню мудрість, захищену таємничими охоронцями на кшталт тамплієрів, розенкрейцерів, ілюмінатів, алюмбрадів — і далі за списком. Усі вони ґрунтуються на древніх таємницях, а масонська піраміда — то є лише один з прикладів.

— Зрозуміло, — мовила Сато. — А про що конкретно йдеться в цій легенді?

Ленґдон замислився і, лише зробивши кілька кроків, відповів:

— Взагалі-то я не знавець у галузі конспірології, зате знаюся на міфології, де більшість наявної інформації свідчить приблизно про таке: древні таємниці — втрачена мудрість століть — довго вважалися найсвященнішим скарбом людства, тому вони, як і решта скарбів, ретельно охоронялися. Високоосвічені мудреці, що розуміли істинну міць цієї мудрості, навчилися боятися її потужного потенціалу. Вони знали, що, коли це знання потрапить до невмілих рук непосвячених людей, наслідки будуть катастрофічними; як я вже сказав раніше, потужні інструменти можна використовувати для того, щоб творити як добро, так і зло. Тому для захисту древніх таємниць, а разом із ними — і людства, перші втаємничені створили таємні братства. У межах цих братств вони ділилися своєю мудрістю тільки з тими, хто був належним чином ініційований, передаючи знання від мудреця до мудреця. Багато хто вважає, що нам слід звернути погляди в минуле і вивчити рештки історичних свідчень про тих, хто оволодівав цими таємницями. Ці свідчення містяться в переказах про чаклунів, ворожбитів та цілителів.

— А також про масонську піраміду, — додала Сато. — Як вона вписується в цей контекст?

— Ну, — мовив Ленґдон, — намагаючись не відставати, — саме тут і починається поєднання історії та міфу. Згідно з деякими свідченнями, на шістнадцяте сторіччя всі таємні братства у Європі зникли, головним чином їх знищила хвиля релігійних переслідувань. Кажуть, що франкмасони були останніми хранителями древніх таємниць. Ясна річ, вони боялися що коли

[lost]

наділить ця мудрість. Згідно з цим міфом, масони увінчали свою піраміду блискучим горішнім каменем зі щирого золота — як символом безцінного скарбу, схованого всередині, тобто древньої мудрості, яка наділить людство здатністю повністю розкрити свій потенціал. І настане апофеоз.

— Приголомшлива легенда, — зауважила Сато.

— Так. Масони стали жертвою всіляких схиблених історій.

— Вочевидь, ви не вірите в існування такої піраміди.

— Звісно, що ні, — відповів Ленґдон. — Не існує жодних доказів, що наші масонські батьки-засновники збудували в Америці якусь піраміду, тим більше в окрузі Колумбія. Піраміду сховати досить важко, особливо таку, що містить всю втрачену мудрість сторіч.

Ленґдон пригадав, що в легенді ніколи не йшлося про вміст масонської піраміди — чи то були древні тексти, окультні писання, наукові відкриття або щось навіть більш таємниче, але в цій легенді все ж таки розповідалося, що безцінна інформація всередині піраміди була хитро й винахідливо закодованою, тому зрозуміти її могли лише найбільш просвічені індивіди.

— Хай там що, — мовив Ленґдон. — ця історія з категорії.

[lost]

Сато почесала потилицю. Вони звернули за ріг і поспішили за Андерсоном коротким сходовим маршем.

— Скажіть мені ось що. Якщо я не помиляюся, колись піраміди вважалися містичними порталами, через які померлі фараони возносилися до богів, чи не так?

— Так.

Сато різко зупинилася, схопила професора за лікоть і подивилася на нього. У її погляді змішалися подив та недовіра.

— Ви кажете, що викрадач Пітера Соломона наказав вам знайти схований портал, і ви не второпали, що він мав на увазі масонську піраміду з цієї легенди?

— Хоч як не називай масонську піраміду, а це лише казка. Чиста вигадка.

Сато підступила ближче — і Ленґдон відчув її прокурений подих.

— Розумію вашу точку зору, професоре, але з точки зору мого розслідування цю паралель ігнорувати важко. Портал, що веде до секретних знань? Як на мене, то це свідчить, що поневолювач Пітера Соломона вимагає від вас відімкнути те, що тільки ви здатні відімкнути. І більше ніхто.

— Та я ніколи не повірю, що...

— Вірите ви чи ні — це не важить. У щоб там не вірили ви особисто, вам слід визнати, що цей чоловік теж — особисто — може вірити в те, що масонська піраміда реально існує.

— Та він псих! Він може вірити, що приміщення SBB13 є входом до гігантської підземної піраміди, у якій сховано втрачену мудрість древніх!

Сато застигла непорушно; її очі палали люттю.

— Криза, з якою я зараз маю справу, — це не казочки, професоре. Вона цілком реальна, запевняю вас.

Між ними запала холодна тиша.