Читаем Втрачений символ полностью

Вони мовчки йшли довгим тунелем. Ленґдон намагався устигати за Вореном Беламі, що поспішав швидкою енергійною ходою. Здавалося, в Архітекторові Капітолію перемогло бажання максимально збільшити відстань між Сато та кам'яною пірамідою, аніж розповісти Ленґдону про те, що відбувалося, з чого професор виснував, що в дійсності справи набагато серйозніші, аніж він уявляв.

«ЦРУ? Архітектор Капітолію? Два масони тридцять третього ступеня?»

Повітря прорізав верескливий сигнал стільникового телефону Ленґдона. Він витяг його з кишені куртки і, вагаючись, видихнув:

— Слухаю?

Йому відповів уже знайомий моторошний шепіт.

— Професоре, мені повідомили, що у вас неочікуваний компаньйон.

Ленґдон відчув на спині крижаний холодок.

— Де Пітер, чорт вас забирай?! — гаркнув він, і його голос розкотистою луною пробігся тісним тунелем. Ворен Беламі занепокоєно озирнувся і махнув рукою Ленґдонові, щоб той не стишував ходу.

— Не хвилюйтеся, — відповів голос. — Як я вже вам казав, Пітер там, де треба, і він у безпеці.

— Та ви ж відрізали йому руку, трясця вашій матері! Йому потрібен лікар!

— Йому потрібен священик, — відповів незнайомець. — Але ви можете його врятувати. Якщо зробите те, що я вам скажу, то Пітер житиме. Даю слово.

— Слово безумця не важить для мене нічого.

— Безумця? Професоре, ви мали оцінити належним чином ту побожну повагу, з якою я дотримався сьогодні древніх протоколів. «Таємнича рука» вивела вас до порталу — піраміди, що має здатність розкрити древню мудрість. Я знаю, що зараз ця піраміда у вас.

— Ви гадаєте, що це масонська піраміда? — саркастично спитав Ленґдон. — Та це ж просто уламок каменю, і не більше.

Потойбіч лінії запала тиша.

— Містере Ленґдон, ви надто розумні, щоб клеїти дурня. Ви прекрасно розумієте, що сьогодні знайшли. Ви знайшли кам'яну піраміду, сховану впливовим масоном у центрі Вашинґтона.

— Ви ганяєтеся за міфом! Що б не сказав вам Пітер, він сказав це від страху. Легенда про масонську піраміду — фікція. Масони ніколи не будували ніякої піраміди для збереження таємної мудрості. І навіть якщо вони її збудували, то оця піраміда є надто малою, щоб бути тим, що ви шукаєте.

Співрозмовник захихикав.

— Бачу, що Пітер дійсно розповів вам дуже мало. Втім, містере Ленґдон, вірите ви в ту піраміду, якою зараз володієте, чи не вірите, але вам усе одно доведеться робити так, як я скажу. Мені добре відомо, що на тій піраміді, яку ви зараз несете, викарбувано закодований напис. Ви розкодуєте його мені. І лише тоді — і тільки тоді — я поверну вам Пітера Соломона.

— Можете думати про цей напис все що завгодно, — відказав Ленґдон, — але він не містить древньої мудрості.

— Звісно, що ні, — погодився співрозмовник. — Ця таємнича мудрість є глибинним поняттям, тож її не вмістити на одному боці маленької кам'яної піраміди.

Ця відповідь заскочила Ленґдона зненацька.

— Але якщо цей викарбуваний напис не має стосунку до древньої мудрості, отже, ця піраміда не є масонською. Бо легенда каже, що масонську піраміду створили саме для захисту древніх таємниць.

Голос співрозмовника набув улесливої інтонації.

— Містере Ленґдон, масонська піраміда і справді створювалася для збереження древніх таємниць, але в ній є одна хитрість, якої ви ще не збагнули. Хіба Пітер ніколи вам не розповідав? Сила масонської піраміди — не в тім, що вона сама відкриває ці таємниці. А в тому, що вона відкриває потаємне місце, де ці таємниці сховані.

Ленґдон замислився.

— Розшифруйте напис, — вів далі голос, — і дізнаєтеся про схованку, де зберігається найбільший скарб людства. — Незнайомець захихикав. — Не довірив вам Пітер цей скарб, професоре, не довірив.

Ленґдон різко зупинився.

— Стривайте. Ви хочете сказати, що ця піраміда є... мапою? Беламі теж різко зупинився, і на його обличчі відбилися потрясіння й тривога. Співрозмовник Ленґдона зачепив його за живе.

«Піраміда є мапою».

— Цю мапу, — прошепотів незнайомець, — або ж піраміду, портал — називайте її, як хочете, — було створено дуже давно для того, щоб схованку з древніми таємницями не забули, щоб вона ніколи не була втрачена назавжди.

— Рядок із шістнадцяти символів не дуже схожий на мапу.

— Зовнішність може бути оманливою, професоре. Та хай там що, лише ви маєте змогу прочитати той напис.

— Ви помиляєтеся, — відрізав Ленґдон, викликаючи в уяві простенький шифр. — Цей напис здатен розгадати будь-хто. Він не дуже складний.

— Маю підозру, що в цій піраміді є набагато більше, ніж видається на перший погляд. Утім, ви єдиний власник горішнього каменя.

Ленґдон уявив собі камінь, який він ніс у сумці. Порядок із хаосу? Він уже не знав, кому вірити, а кам'яна піраміда в сумці наче ставала дедалі важчою з кожним кроком.

Малах притис телефон до вуха, з насолодою прислухаючись до стривоженого дихання Ленґдона на протилежному боці.

— Зараз я маю зробити одну невеличку справу, професоре. Вам теж є чим зайнятися. Зателефонуйте мені, як тільки розкодуєте мапу. Ми підемо разом до схованки і здійснимо обмін. Життя Пітера — на мудрість усіх часів.

— Я нічого не зроблю, — заявив Ленґдон. — А надто без доказу того, що Пітер і досі живий.