Читаем Доктор Фаустус полностью

168. ...фугами з оберненням теми, ракохідними й фугами з оберненням теми ракохідних.— В поліфонічному творі маємо різні види обернення мелодії: 1. Протилежний рух, коли кожен інтервал теми набуває протилежного, зворотного напряму. 2. Ракохідний рух, коли тема повертається, тобто виконується починаючи з її останньої ноти й кінчаючи першою. 3. Ракохідний протилежний рух, що поєднує два перші види.

169. ...чотири способи, які... можна транспонувати на всі дванадцять вихідних звуків хроматичної гами...— Тут і далі Леверкюн дає виклад дванадцятизвукової (додекафонічної) системи відомого австрійського композитора Арнольда Шенберга (1879-1951). Але ім'я Шенберга в романі не згадується, і це змусило композитора виступити з протестом проти того, що Т Манн розроблену ним систему атональної музики приписав героєві свого роману.

170. Мейєрбер Джакомо (1791-1864) — оперний композитор, який жив у Німеччині, Італії і Франції, створив стиль героїко-романтичної опери, позначений афектацією.

171. Золотий ріг з краєвидом на Галату — бухта і район Костянтинополя (Стамбула).

172. Королівський національний театр — один з театрів Мюнхена, столиці Баварії, яка після 1871 року вважалася королівством, що входить до складу Німецької імперії.

173. Сигамбри, убії — давньогерманські племена.

174. «Сецесіон» — об'єднання художників у Мюнхені (1892), Відні (1897) Берліні (1899), які відкидали академізм у живописі й торували шлях авангардистським течіям.

175. В'єтан Анрі (1820-1881) французький композитор пізнього романтизму

176. Шпор Людвіг (1784-1854) — німецький композитор.

177. Крейцерова соната — соната Бетховена для скрипки й фортепіано, опус 47, присвячена Рудольфу Крейцеру.

178. Мотл Фелікс (1856-1911) — видатний австрійський диригент.

179. Капуя — одне з римських міст, засипаних попелом під час виверження Везувію в 73 р. н. e

180. ...Мюнхен часів пізнього регентства...— Йдеться про останній період тривалого регентства принца Луїпольда з 1886 до 1915 р. Спершу він правив Баварським королівством за короля Людвіга II, який вважався душевнохворим, а потім за його наступника, безумного Оттона І.

181. Боттічеллі Сандро (1444-1510) — видатний живописець італійського Відродження, славився зокрема своїми витонченими портретами.

182. Гонкурівський щоденник — багатотомний «Щоденник» братів Едмона і Жюля Гонкурів, видатних французьких письменників другої половини XIX ст.

183. Галіані Фернандо, аббат (1728-1787) — італійський вчений і письменник, особливо відомий своїми листами.

184. ...популярного в народі шаленця...— Мається на увазі баварський король Людвіг II.

185. Ніка Самофракійська — уславлена давньогрецька статуя крилатої Перемоги (по-грецькому «Ніка») відноситься до елліністичного періоду (III-II ст. до н. е.). Знайдена на о. Самофракії.

186. Пан — у давніх греків бог отар, а потім всієї живої природи. Зображався з цапиною борідкою, рогами й ратицями.

187. Аякс — один з двох братів Аяксів у гомерівській «Іліаді», на якого боги наслали потьмарення розуму.

188. Мелізми (від гр. «мелос» — спів) — мелодійні прикраси основної мелодії.

189. Олоферн — тут персонаж комедії Шекспіра «Марні зусилля кохання».

190. Академів гай — в стародавніх Афінах гай, присвячений міфічному героєві Академу, де філософ Платон провадив бесіди зі своїми учнями й послідовниками.

191. Траппісти — члени заснованого в XII ст. чернечого ордену, який відзначався суворістю статуту.

192. Кватро Фонтане (Чотири фонтани — іт.) — площа в Римі.

193. Noli me tangere (не торкайся до мене — латин.) — слова, з якими Христос звернувся до Марії Магдалини, коли він після смерті з'явився перед нею в образі садівника.

194. ...читаю ...К'єркегора про Моцартового «Дон Жуана».— Про оперу Моцарта «Дон Жуан» йдеться в двох творах К'єркегора — книзі «Або— або» і в нарисі «Безпосередній еротичний стан, або Музикальна еротика».

195. Трамонтана — італійська назва північного вітру.

196. ...в Італії, на цілком чужому вам терені...— Тобто на терені класичної культури античності й гуманістичного руху Відродження, чужих всьому демонічному й містичному.

197. Віттенберг і Вартбург — німецькі міста, пов'язані з життям і діяльністю Лютера: в першому він відкрито виступив проти папства, в другому ховався від переслідувань і перекладав Біблію.