Читаем Втрачений символ полностью

Ленґдону забракло духу простежити за її поглядом.

— Пітер — виходець із родини, яка завжди плекала пристрасть до всього древнього та містичного.

— Це ствердна відповідь на моє запитання? — спитала Сато.

— Запевняю вас: якщо Пітер і справді вірить в реальність древніх таємниць, він все одно не вірить, що шлях до них лежить через якийсь портал, схований у Вашинґтоні. Він добре розуміє метафоричний символізм, чого не можна сказати про його поневолювача.

Сато кивнула.

— Отже, ви переконані, що портал — це метафора?

— Звісно, — відповів Ленґдон. — принаймні теоретично. Це надзвичайно поширена метафора: містичний портал, через який треба пройти, щоб стати просвітленим. Портали та брами є звичними символічними побудовами, що втілюють у собі трансформативний обряд ініціації. Шукати цей портал у буквальному значенні — це те саме, що шукати справжні ворота до раю.

Директор на мить замислилася.

— Але схоже, що поневолювач містера Соломона вірить в те, що ви здатні відімкнути саме такий, реальний портал.

Ленґдон скрушно зітхнув.

— Він зробив ту саму помилку, яку роблять усі фанатики: сплутав метафору з реальністю. Так само перші алхіміки марно скніли над перетворенням свинцю на золото, так і не збагнувши, що свинець, перетворений на золото, лише метафора, яка означає розкриття справжнього людського потенціалу. Тобто трансформацію розуму нетямущого та неосвіченого на розум талановитий та освічений.

Сато кивнула на відрізану руку.

— Якщо цей чоловік хоче, щоб ви знайшли для нього якийсь портал, то чому б йому просто не запитати у вас, як його знайти? Навіщо всі ці моторошні театральні ефекти? Навіщо підкидати вам татуйовану руку?

Ленґдон ставив собі те саме питання, і відповідь на нього виявилася бентежною.

— Схоже, що, на додаток до психічної неврівноваженості, цей чоловік є ще й високоосвіченим. Ця рука є доказом того, що він добре знається на древніх таємницях, а також на їхніх секретних символах. Не кажучи вже про історію цього конкретного приміщення.

— Не зрозуміла.

— Усе, що він сьогодні вчинив, робилося строго відповідно до древніх протоколів. Згідно з традицією, «таємнича рука» — це священне запрошення, і тому його слід зробити у священному місці.

Сато зіщулила очі.

— Це ротонда будівлі Капітолію Сполучених Штатів, професоре, а не якась там священна рака з древніми містичними секретами.

— Узагалі-то, пані, — відказав Ленґдон, — я знаю багатьох істориків, які з вами не погодяться.

А в цю мить у протилежному кінці міста Триш Дюн сиділа перед мерехтливим екраном в лабораторії. Вона закінчила готувати свого пошукового «павука» і набрала на клавіатурі п'ять ключових фраз, які дала їй Кетрін.

«Нічого з цього не вийде».

Без особливого оптимізму вона запустила пошукову програму, фактично почавши всесвітню гру під назвою «Піди спіймай рибку». Із запаморочливою швидкістю ключові фрази помчали Інтернетом, щоб порівнятися із текстами у всьому світі і знайти серед них чітку відповідність.

Триш не давало спокою питання — що все це означає, але вона вже звикла до того, що, працюючи з Соломонами, ніколи повністю не знаєш, про що йдеться.

Роберт Ленґдон занепокоєно зиркнув на годинник: за дві хвилини восьма. Усміхнений Мікі-Маус не поліпшив йому настрою. «Я мушу знайти Пітера. Ми гаємо час».

Сато на хвилину відійшла, щоб відповісти на телефонний дзвінок. Тепер вона знову повернулася до Ленґдона.

— Професоре, я вам заважаю щось робити?

— Ні, пані, — відповів Ленґдон, накотивши рукав на годинник. — Я лишень страшенно стурбований долею Пітера.

— Я вас прекрасно розумію, але запевняю: найкращий спосіб допомогти Пітерові — це допомогти мені зрозуміти хід думок його викрадача.

Та Ленґдон не мав такої впевненості, хоча відчував, що йому не вдасться й пальцем ворухнути, поки директор відділу безпеки не вивудить з нього потрібну їй інформацію.

— Хвилину тому, — вела далі Сато, — ви припустили, що якимось чином ротонда є священним місцем для древніх таємниць.

— Так, пані.

— Тоді поясніть мені, будь ласка.

Ленґдон знав, що має бути лаконічним. Семестрами читав він курс містичної символіки Вашинґтона, що в окрузі Колумбія, і в самому лише Капітолії існувала безліч містичних посилань, з яких можна було скласти невичерпний список.

Америка має приховане минуле.

Кожного разу, коли Ленґдон читав лекцію з американського символознавства, його студенти з величезним подивом дізнавалися, що справжні наміри засновників країни не мали нічого спільного з тим, що зараз проголошували більшість політиків.

Справжнє історичне призначення Америки втрачене для історії.