Читаем Сталіна не було полностью

Одна вертикальна плита, нахилившись,притулилася до іншої.Кілька уламків лежатьбіля підніжжя.Сімейний портрет.

<p>♦ ♦ ♦</p>

Тепер я розумію всі ці апокаліпсичні промовипро малий білий камінь,на якому написане нове ім’я,нікому не знане,окрім того, котрий отримуєнове ім’я на білому камені.Усе це потрібно,бо старе ім’я, ім’я, що було знане всім,яке було написане на великому сірому камені,більше ніхто не прочитає.

<p>♦ ♦ ♦</p>

пам’яті Давида Гофштейна та іже з ним

Поставлять, сволота, до стінки, накажуть: «плі».Був – гість на землі, став – жменя дрібна землі.І мученицький вінець засяє далеко – небес на тлі.Підстрибни-но, спробуй – тягнися до нього, цейтнот —дотягнутись дитині до кицьки, що скочила на комод.Навчись відрізняти молитву від вигуку – «О майн Готт!»Раєм ходи собі з зошитом віршів на ідиш в тремтячих руках,задивляйся на світлу родину Романових, що царствує у віках,відчувай, як дух зазнає перетворення, покидаючи прах.Київ, Кременець, Палестина, Волинь, Литва,земна кора великих півкуль, єврейська твоя головапрострелена, ну а так все гаразд, трупи складені, як дрова.Ці дрова підуть, як годиться, в піч, а з печі – у засвіти,доки дрова не догорять – конвойні будуть їх стерегти.Бубоніння вогню. Нерозбірлива вічна мова. Як сповісти?

<p>Опудало</p>

<p>♦ ♦ ♦</p>

Я купив словник української мови,величезний, академічний,занадто важкий, щоб його підняти.А шрифт у ньому занадто дрібний,щоб я міг його прочитати.Хороший, важкий, академічний словнику синій палітурці.І ось я знімаю його з полиці, напружуюся,шукаю потрібне мені слово, вдивляюся,але в цій важкій, гарній академічній книзінемає доконечного – для мене – слова.Так і в житті – занадто важко, щоби підняти.Занадто дрібно, щоби прочитати.Того, що треба, – не знайдеш.Вибачайте за байку.

<p>♦ ♦ ♦</p>

увійшовши досередини повітряного замкунесподівано опиняєшсяу безповітряному просторімама сказала бна теж і дається людині головащоби думати куди йдеші головне як звідти виберешсяонде стоїть зосередженамиє посуд намиленою ганчіркоюпід струменем зимної води

<p>♦ ♦ ♦</p>

Перейти на страницу:

Все книги серии Сафари

Операция «Сафари»
Операция «Сафари»

В жизни всегда есть место слепому случаю, способному перевернуть ее с ног на голову. Для капитан-лейтенанта Александра Тарасова, например, им стала операция по захвату «черного археолога». Кто бы мог предположить, что обнаруженная на борту ключ-карта от телепорта приведет к таким далеко идущим последствиям? Но одиночное «сафари» на планете, почти сто лет отрезанной от Федерации, без поддержки, с призрачными шансами вернуться на родную базу являлось лишь началом интриги. Разведкой боем по большому счету. Нашлись друзья и в таких условиях, а на миру, как говорится, и умирать легче. Вот только загадочные «люди с неба» на поверку оказались реальной угрозой. Теперь ставки слишком высоки, и любая ошибка может привести к потере целого мира. Но штурмовики не привыкли пасовать перед трудностями. После боев местного значения цель определена, остается лишь до нее добраться и открыть огонь на поражение.

Александр Павлович Быченин

Космическая фантастика
Сталіна не було
Сталіна не було

Борис Херсонський – один з провідних російськомовних поетів України, лауреат численних міжнародних премій, в останні роки пише не тільки російською, але й українською мовою та перекладає українською свої російськомовні вірші. У збірку «Сталіна не було» ввійшли як нові твори, написані українською, так й автопереклади, зроблені у 2016–2017 р.Тематика та стилістика віршів типова для автора – сюрреалістичні спроби осмислити історію тоталітаризму, «біографічна лірика», нариси побуту п’ятдесятих-шістдесятих років минулого сторіччя, у які несподівано вторгаються образи середньовіччя, відлуння війни на Донбасі, монстри юрського періоду… Значну долю у збірці займають біблійні мотиви. Тобто у своїх українських віршах поет залишається сам собою. Але уважний читач знайде тут й відгуки класичних зразків української поезії.

Борис Григорович Херсонський

Поэзия
Нет соединения с сервером, попробуйте зайти чуть позже