Читаем Сталіна не було полностью

Під час профспілкової поїздкизамками підкореної Чехословаччинивона зупинилася в галереї перед портретомякогось чи то барона, чи графа,і сказала чоловіку – парторгові інституту,що портретований як дві краплі води схожийна його покійного батька.Він спалахнув: «Що за дурниці!Мій батько воював!»Начебто участь у воєнних діяхмає стосунок до портретної схожості.Тим більше, що барон чи граф, чи як його там,імовірно, також тримав у руках зброю.Вона купила путівник по замкуі мріяла, як вони повернуться додому,як вона відкриє родинний альбом, як покладефотографію покійного свекрапоряд із репродукцією портрета,як із тріумфом у високому пискливому голосіпромовить до чоловіка: «Ну що?»Як він почервоніє, як буде кричати,як піде до свого кабінету, гримнувши дверима.

<p>Опудало</p>

Пам'ятаю її – пишна і розсипчаста,як солом'яне опудало Масниці,для правдоподібності присмачене справжнім сільськимвершковим маслом, загорнута в сукню,як начинка в млинець, потім її спалять,але наразі її година ще не настала.Її чоловік увесь рікпровалявся у темній кімнатчині,жив на казенному хлібі та на домашньому вині,не так уже він і потребував того хліба.Раз на рік, перед збиранням винограду,вона відмивала чоловіка, відгодовувала його,за тиждень чи два він був готовий до виконаннясільськогосподарської повинності.Відбувши її, він знов угрузав у наркоз.Жінка ходила просторою кімнатоюз мереживними фіранками, пошитими з матеріалу,придбаного для доччиної весільної сукні.Але дочка втопилася у лимані, яке там весілля,але не пропадати ж матеріалу.На іконі був вишитий рушник з написом«Санаторія в Ялті 1949 рік».Це її покійна бабуся трохи покращила була здоров'я,але – вистачило ненадовго.Вона ходила, широко розставляючи ноги, не боялася,що її спалять в останній день сиропусного тижня.Але спалили, п'яний чоловік загасив недопалок об матрац,із ким не буває.І нічого ні з ким уже більше не було.

<p>♦ ♦ ♦</p>

Ані краплі вологи – ні в морі, ні в хмарах, ні в тілі зір,а тим більше – в залізних трубах, вмурованих набакиру недолугі стіни з місцевого вапняку,ні в жилах запалих, ані у серці – в теплінь таку.Губи – неначе глина, кров – легка, висхла давно,жили поріжеш – посиплеться, мов порохно.На майдані юрмляться люди – ніде нозі ступити.На білборді написано слово «пити!».

<p>♦ ♦ ♦</p>

Перейти на страницу:

Все книги серии Сафари

Операция «Сафари»
Операция «Сафари»

В жизни всегда есть место слепому случаю, способному перевернуть ее с ног на голову. Для капитан-лейтенанта Александра Тарасова, например, им стала операция по захвату «черного археолога». Кто бы мог предположить, что обнаруженная на борту ключ-карта от телепорта приведет к таким далеко идущим последствиям? Но одиночное «сафари» на планете, почти сто лет отрезанной от Федерации, без поддержки, с призрачными шансами вернуться на родную базу являлось лишь началом интриги. Разведкой боем по большому счету. Нашлись друзья и в таких условиях, а на миру, как говорится, и умирать легче. Вот только загадочные «люди с неба» на поверку оказались реальной угрозой. Теперь ставки слишком высоки, и любая ошибка может привести к потере целого мира. Но штурмовики не привыкли пасовать перед трудностями. После боев местного значения цель определена, остается лишь до нее добраться и открыть огонь на поражение.

Александр Павлович Быченин

Космическая фантастика
Сталіна не було
Сталіна не було

Борис Херсонський – один з провідних російськомовних поетів України, лауреат численних міжнародних премій, в останні роки пише не тільки російською, але й українською мовою та перекладає українською свої російськомовні вірші. У збірку «Сталіна не було» ввійшли як нові твори, написані українською, так й автопереклади, зроблені у 2016–2017 р.Тематика та стилістика віршів типова для автора – сюрреалістичні спроби осмислити історію тоталітаризму, «біографічна лірика», нариси побуту п’ятдесятих-шістдесятих років минулого сторіччя, у які несподівано вторгаються образи середньовіччя, відлуння війни на Донбасі, монстри юрського періоду… Значну долю у збірці займають біблійні мотиви. Тобто у своїх українських віршах поет залишається сам собою. Але уважний читач знайде тут й відгуки класичних зразків української поезії.

Борис Григорович Херсонський

Поэзия
Нет соединения с сервером, попробуйте зайти чуть позже