Читаем Россолински полностью

¹⁸² Mick, Kriegserfahrungen, 413. На 17 сентября 1939 года только в концлагере в Берё-зе-Картузской насчитывалось 4500 украинских заключенных. Ср. Ireneusz Polit, Miejsce odosobnienia w Berezie Kartuskiej (Toruń: Wydawnictwo Adam Marszałek, 2003), 120.

¹⁸³ Golczewski, Deutsche und Ukrainer, 954.

¹⁸⁴ Ibid, 932.

¹⁸⁵ Mazur, Życie polityczne, 139.

¹⁸⁶ C 1935 года Мудрый был лидером УНДО. Паньковский был членом УНДО, а до Первой мировой войны даже служил в Имперском совете Австрии, как представитель консервативно-демократической Украинской национально-демократической партии (УНДП), см. Golczewski, Deutsche und Ukrainer, 1010-11; Szumiło, Ukraińska Reprezentacja, 17.

¹⁸⁷ Стахів, Крізь тюрми, 55-56.

¹⁸⁸ Golczewski, Deutsche und Ukrainer, 891-905, 932-33, 940.

¹⁸⁹ Ibid, 547-57.

¹⁹⁰ “Nasza walka, jej cele drogi i metody,” липень 1931, ЦДІАЛ ф. 205, oп. 46, спр. 1033, 13.

¹⁹¹ О врагах Украины см. “Хто нам ворог?” Сурма, серпень-вересень 1928, 1-2. Об УНДО и её отношениях с ОУН, а также об отношениях Шептицкого с ОУН, см. Szumiło, Ukraińska Reprezentacja, ЗО, 32-33, 43, 104, 177, 184-85. О сотрудничестве между ОУН и УНДО см. Andrzej A. Zięba, Lobbing dla Ukrainy w Europie międzywojennej. Ukraińskie Biuro Prasowe w Londynie oraz jego konkurenci polityczni (do roku 1932) (Cracow: Księgarnia Akademicka, 2010), 359-61.

¹⁹² О концепции перманентной революции см. “Перманентна революція,” Сурма 37, № 10 (1930): 4-7. О концепции национальной революции см. Микола Сціборський, “Передпо-силка національної революції», Розбудова нації, 54-55, № 7-8 (1932): 161-69.

¹⁹³ О концепции перманентной революции, революционных планах, ориентации на польских повстанцев XIX века и эклектичном стиле ОУН см. в «Перманентна революція», Сурма, 37, № 10 (1930): 4-7. О фашистских, антисемитских и расистских компонентах идеологии ОУН, а также о естественном и аутентичном качестве нации, см. Golczewski, Deutsche und Ukrainer, 571-603; Брудер, «Den ukrainischen Staat», 39-47; Carynnyk, Foes of our rebirth.

¹⁹⁴ Осип Бойдуник, “Як дійшло до створення Організації Українських Націоналістів,” в Євген Коновалець та його доба, під редакцією Юрія Бойко (Мюнхен: Цицерон, 1974), 359.

¹⁹⁵ Władysław Żeleński, Akt oskarżenia przeciwko Stefanowi Banderze, Mikołajowi Łebedowi, Darji Hnatkiwskiej, Jarosławowi Karpyncowi, Mikołajowi Klymyszynowi, Bohdanowi Pidhajnemu, Iwanowi Malucy, Jakóbowi Czornijowi, Eugenjuszowi Kaczmarskiemu, Romanowi Myhalowi, Katerzynie Zaryckiej, oraz Jarosławowi Rakowi, Warsaw, 2 October 1935 (опубликовано в виде брошюры), 83.

¹⁹⁶ Об осведомителях в ОУН см. “Proces о zamordowanie ministra Pierackiego. Zeznania komisarza Dugiełło,” Gazeta Polska, 4 December 1935, 7. Одним из самых важных осведомителей в ОУН был Ярослав Барановский. См. Golczewski, Deutsche und Ukrainer, 566.

¹⁹⁷ Данило Шумук, За східним обрієм, (Париж, Смолоскип, 1974), 12-24.

¹⁹⁸ Р. Лісовий, Розлам в ОУН: Критичні нариси з нагоди двадцятиріччя заснування ОУН (Б.м.: Видавництво Україна, 1949), 38-40; Golczewski, Die Kollaboration in der Ukraine, 162.

¹⁹⁹ Golczewski, Deutsche und Ukrainer, 561.

²⁰⁰ О жизни членов УВО в Берлине, см. Golczewski, Deutsche und Ukrainer, 448, 745-46.

²⁰¹ Клим ишин, В поході, 1:22.

²⁰² Мірчук, Нарис історії ОУН, 49-50; Golczewski, Deutsche und Ukrainer, 456; Богдан Каза-нівський, Шляхом легенди: Спомини (Лондон: Українська видавнича спілка, 1975), 15-20.

²⁰³ Допрос Ярослава Макарушки, 25 февраля 1935, ЦДІАЛ, ф. 371, оп. 1, спр. 8, од. 76, 145-46.

²⁰⁴ Об интеграции в ОУН детей с восьмилетнего возраста см. “Proces o zamordowanie ś. p. ministra Br. Pierackiego,” Gazeta Polska, 20 November 1935, 6.

²⁰⁵ Мірчук, Нарис історії ОУН, 85-86; Golzewski, Deutsche und Ukrainer, 550-61, 564-68, 677.

²⁰⁶ Зиновій Книш, Дух, що тіло рве до бою (Вінніпег: О.Д.У., 1951), 193-94.