Читаем Украинка против Украины полностью

"Я думаю краще вияснити роль, тенденції і долю черні в історії відносин до Москви, прослідити історію панщини в зв’язку з займанщиною і слободами… Маю замір скористати з усіх вільнолюбивих традицій, які ще можна тепер знайти в нашій етнографії (в тім мені стають у великій пригоді праці Драгоманова)… З історичних моментів спинюся найбільше на ролі запорожців в шведській війні і взагалі в відносинах з черню українською з одного боку і з царем з другого, та на руйнуванні Січі. Потім спинюсь на Гайдамаччині та Коліївщині. При нагоді зачеплю популярні постаті Палія, Гордієнка з його цікавою конституцією, Залізняка та інших діячів черні. Покажу, як зруйнування Січі було остатнім і найбільшим способом до цілковитого закріпощення люду, бо не стало ні схову для втікачів, ні прикладу комуністичного господарства на Україні, ні остраху на панів…". Это в других странах коммунизм был делом будущего, а Украина его уже имела.

"…Спинюся на спілці запорожців з Булавиним та іншими бунтовщиками і виведу з того можливість спільности інтересів черні української навіть з москалем, тільки з "чорним" або "сірим", та не з "білим". Я можу виразити свій погляд на історію підмосковської України такою перифразою Маркса: "Ми гинули не тільки від клясового антагонізму, але й від недостачі його" — хотілось би доказати сю тезу, та, звісно, се залежатиме від снаги… Не мені б писати таку роботу, а якому професорові історії, та що ж коли професори не хотять такого писати. Моя робота буде, звісно, компілятивною, а не учено-творчою, та все ж, може, моя компіляція послужить хоть якимсь "противоядием" тим брошуркам про Хмельниччину і "возсоединение", що служать досі єдиною історією України на "народных чтениях" і, може, таки труять не раз думку народню. Поряд з тим се буде проба показати органічний зв’язок нашої недавньої минувшини і її ідеалів з теперішнім нашим становищем і всесвітніми демократичними ідеалами".

Таким образом, автор данной статьи вовсе не претендует на историческую объективность. Украинка просто использовала украинскую историю для иллюстрации своих идеологических предпочтений. Во-первых, — это марксизм с его пролетарским интернационализмом, классовой борьбой и "всесвітніми демократичними ідеалами" в виде мировой революции до полной победы коммунизма. Как известно, полная победа наступит после полной ликвидации частной собственности. В "Манифесте коммунистической партии" Маркс и Энгельс заявляли: "Коммунисты могут выразить свою теорию одним положением: уничтожение частной собственности… Ближайшая цель коммунистов — формирование пролетариата в класс, ниспровержение господства буржуазии, завоевание пролетариатом политической власти". Последние слова "Манифеста": "Коммунисты считают презренным делом скрывать свои взгляды и намерения. Они открыто заявляют, что их цели могут быть достигнуты лишь путем насильственного ниспровержения всего существующего общественного строя. Пусть господствующие классы содрогаются перед Коммунистической Революцией. Пролетариям нечего в ней терять кроме своих цепей. Приобретут же они весь мир. Пролетарии всех стран, соединяйтесь!"