Читаем Ціна полностью

- Нісенітниця! - пирхнув філософ.

- Що нісенітниця?

- Те, що він змушує їх.

– А він не змушує?

- Напевно ж – ні. Якби це їм не подобалося, вони б цього не робили.

- Вони займаються цим без кохання, пане професоре. Тобто – з примусу!

- Та херню ви порете! Жінці не потрібне кохання, їй потрібна сперма, от і все!

- Я, панове, не розуміюся на філософії, - вступив у сварку Брусь, - але я був щасливо одружений, у мене дві доньки, дві сестри, я знайомий з багатьма дамами... і стверджую, що для жінки не існує нічого важливішого, ніж кохання . Професор Станьчак несе очевидні дурниці!

Станьчак зробився фіолетовим через стихійний гнів, вперше за цей день. Але свою відповідь він почав холодним, аналітичним тоном, мало не поділяючи склади, немов сухий викладач чи проповідник:

- Ідіотизм, пане Брусь, це грецьке слово. У медицині воно використовується як професійний термін, що означає "найвищу ступінь розумової недорозвиненості". Але результати цієї хвороби повинен лікувати у себе не я, але ви. Ви тут пережовуєте банальності, які не мають нічого спільного з біологією, тобто з дійсністю. Біологія бачила ваші сентименти в одному місці – ми створені не заради щастя, а заради розмноження. Але, оскільки розмноження це багато болю та турбот: народження, вирощування, виходжування, навчання тощо – природі необхідно було винайти якусь штучку, яка змушує до відтворення, інакше ніхто б не хотів прирікати себе на цей тяжкий шлях. І вона вигадала любов, а точніше: оргазм і статеве бажання, що призводить до нього, яке люди, у своїй наївності, називають любовним почуттям. Це стосується однаково і чоловіків, і жінок, але зараз ми говоримо про жінок…

- Саме так! – перебив філософа Мертель. - Ми говоримо про жінок, а не про бранців Мюллера!

- Ми робимо це не без причини, бо ви, панове, бажаєте видати Мюллерові якогось Зигу, оскільки стайню пана Зиги утворюють платні конячки, - аргументував професор.

- А ви вважаєте - всі жінки нічим від цих кобилок не відрізняються! ... Пане Станьчак, чи мали ви коли-небудь задоволення перегортати дамські спогади? ... Або ж, чи бачили ви хоч коли-небудь любовне листування дам? .Ну, хоча б книжку, написану жінкою? – по-бойовому запитав Брусь.

- Хеленкою Мнішковною, Зосею Налковською чи Маринею Домбровською[26]? Ой, скільки ж там про серце та про ніжні почуття! – пирхнув Станьчак. – Або віршата Павликівської-Ясноржевської!... Традиція дуже довга, Пілюлькін. Починаючи з середньовічного "Roman de la rose", баби безперервно кудахчуть, що найважливіше - це серце, а не хуй. Тим часом, завжди і повсюдно типу з великим серцем вони відштовхують на користь типу з великим хером, нехай, навіть, той буде професійним вбивцею або людожером.

- Мабуть, це відрижка неприємних пригод у молодості... - шепнув адвокат на вухо графу, прикриваючи рукою рота.

- …Вони клеються до найбільших сволот і прощають їм кожну ницість, за умови, що ті трахають їх як слід. І це все, що можна сказати про жіночу вразливість, Пілюлькін, тож така література мене не цікавить. Баби брешуть, - закінчив свій спіч Станьчак.

- За словами людей вашого крою, брешуть лише жінки? – завдав удару Брусь.

- Та ні, Пілюлькін, не тільки. Але коли мужик бреше – він бреше, коли ж каже правду – то каже правду; вони ж, навіть якщо випадково говорять правду – все одно брешуть. З любові вони зробили головне царство у світі, а з серця – скіпетр цієї держави. Реальність заперечує цьому, бо реальне царство, яке жінки знають – це держава, у якій скіпетром є хер. Пеніс, фалос, член, хуй - це єдиний аргумент, завдяки якому можна домовитися з жінкою; це виняткова мова, яку жінка розуміє.

Цілком несподівано, Станьчака підтримав Годлевський:

- Я згоден із професором, оскільки "дівчата" роблять те, що їм подобається.

Ксьондз не зрозумів жаргону:

- Які дівчата, сину мій?

- Я говорю про тих... ну, про повій, що виходять у місто задля Зиги, вибачте, пане ксьондз.

- Я теж поділяю думку пана професора і пана старшого сержанта, - додав Клос. - Звичайно, може бути і така повія, яку якимось чином змусили, і тому вона нещаслива і через це страждає - але це вже досконалий виняток. Цей Зига зовсім не винуватець і не кровопивця.

- Він звичайнісінький професіонал, а якби він не робив того, що робить, цим займався б хтось інший, - сказав Станьчак. – Завдяки цій професії, у нас менше зґвалтувань, оскільки це заняття каналізує тваринну суть самців. Набагато гірше, що воно каналізує дурість самців, звідси і вічне кудахтання про бідність, яка змушує займатися проституцією, і про те, що кожна повія сумує за зовсім іншим життям.

- А хіба це не так? – уперся Брусь. – Панове, скажіть, хіба це не так?

Станьчак співчутливо глянув на нього.

- Все з точністю навпаки, дядьку! Багато "пристойних жінок" мріють про те, щоб стати платною курвою, бо після декількох років подружньої нудьги їм здається ніби це страшенно збудливо і цікаво, як будь-який заборонений плід.

Філософа підтримав журналіст: