Читаем Сталіна не було полностью

Ніколи не любив Візантію. Завжди любивїї співи, мозаїки, дзвін кадил, серед інших див —окатих святих, які тримають храми в руках,пам’ятав, що початок Премудрості – Божий страх,кінець Премудрості – людська безстрашність. ОсьПремудрість созда собі дім на семи стовпах,стоїть на площі, в гості кличе когось,гола стоїть, долонею прикриваючи пах.Росіяни вивезли з Візантії те все, що могли.Пливу до Візантії, прив’язаний до щогли.

4

Не любив плавби. Човен здавався менічорним жуком, що лежить на опуклій щільній спині,чорні лапи схожі на весла – скажете «ні»?Не любив ніколи. Для чого тепер я пливу,прив’язаний до щогли, здається, що наяву,чую спів сирен, а у веслярів у вуха залитий віск,і вони не чують отой летально-привабливий писк.А в мене болить й ламається віра. ЧомуСирени Візантією звернені уортодоксію. Вони оголошені, охрещені,їхні гріхи прощені,золоті хрести горять між білих крил, під якимиВірний вірних своїх сховав від ритму і рими.На шляху до Візантії навіть сирени моляться в унісонПречистій Діві, занурюючись в останній сон.Ніколи не любив Візантію.

<p>♦ ♦ ♦</p>

Перейти на страницу:

Все книги серии Сафари

Операция «Сафари»
Операция «Сафари»

В жизни всегда есть место слепому случаю, способному перевернуть ее с ног на голову. Для капитан-лейтенанта Александра Тарасова, например, им стала операция по захвату «черного археолога». Кто бы мог предположить, что обнаруженная на борту ключ-карта от телепорта приведет к таким далеко идущим последствиям? Но одиночное «сафари» на планете, почти сто лет отрезанной от Федерации, без поддержки, с призрачными шансами вернуться на родную базу являлось лишь началом интриги. Разведкой боем по большому счету. Нашлись друзья и в таких условиях, а на миру, как говорится, и умирать легче. Вот только загадочные «люди с неба» на поверку оказались реальной угрозой. Теперь ставки слишком высоки, и любая ошибка может привести к потере целого мира. Но штурмовики не привыкли пасовать перед трудностями. После боев местного значения цель определена, остается лишь до нее добраться и открыть огонь на поражение.

Александр Павлович Быченин

Космическая фантастика
Сталіна не було
Сталіна не було

Борис Херсонський – один з провідних російськомовних поетів України, лауреат численних міжнародних премій, в останні роки пише не тільки російською, але й українською мовою та перекладає українською свої російськомовні вірші. У збірку «Сталіна не було» ввійшли як нові твори, написані українською, так й автопереклади, зроблені у 2016–2017 р.Тематика та стилістика віршів типова для автора – сюрреалістичні спроби осмислити історію тоталітаризму, «біографічна лірика», нариси побуту п’ятдесятих-шістдесятих років минулого сторіччя, у які несподівано вторгаються образи середньовіччя, відлуння війни на Донбасі, монстри юрського періоду… Значну долю у збірці займають біблійні мотиви. Тобто у своїх українських віршах поет залишається сам собою. Але уважний читач знайде тут й відгуки класичних зразків української поезії.

Борис Григорович Херсонський

Поэзия
Нет соединения с сервером, попробуйте зайти чуть позже