Читаем Сталіна не було полностью

Всю ніч хлопчиськові снилося темне, страшне підземелля:бабуся в’яже светр з клубків чорно-жовтих змій.У кутку зі вчорашньою газеткою похмурий батько з похмілля.Мама б’є по руці і каже: Не смій!Морський офіцер розпікається на сусідку-товарку,виструнчений з кортиком, що їй до нього?І сусідка сміється, і просить у нього цигарку,і розстібає халат, і це, це – страшніше всього.Хлопчик знає – моряк завалить сусідку на ложі, авжеж!бракує канапи – стоїть на козлах матрац.І якщо зараз прокинутися, хлопчик побачить все те ж.Отже, потрібно ще раз прокинутися – хоча б ще раз!

<p>♦ ♦ ♦</p>

Приходимо з роботи. Тонкою цівкою з кранатече вода. Завтра вставати рано.Завтра вставати рано. Що буде завтра – хто знає?Вийдеш, глянеш на небо – жодної зірки немає.Ні іскорки в небі, ні білого місяця-блюдця.Щури скребуть у підпіллі, мордами в стінку б’ються.Ми мріями прірву в пам’яті засипаємо,і, сподіваючись на славне минуле, – засинаємо.

<p>♦ ♦ ♦</p>

Хіба ти не пам’ятаєш? Це він осторонь стояв!І сьорбав, стоячи, з миски, озираючись по сторонах.Не скажу вам точно, але здається мені, він з’їдавчастину того, що належало нам на паях.Вечорами його забирали. Кажуть він сидів за столомз завкультчастю, з яким колись корешував.А на загальних роботах так ледве рухав кайлом.Та й тачку котити – це тобі не ловити ґав.А потім нас вивантажували з баржі на дощаний причал,і він по дорозі завівся з конвойним – так, з нічого.Потім його рвали собаки. А він, як дитина, кричав.Сміявся конвой. І ми теж реготали з нього.

<p>♦ ♦ ♦</p>

Береженого Бог береже,Зануреного в думки конвой стереже,Ось, в кожусі стирчить як грибок,Мерзне на вишці сторожовий,А зверху дивиться Вічний, ЖивийБог, милосердний Бог.Прожектор обмацує сніги,Прожектор знає, де вороги,Пес чує їх за версту.А тому не втекти врагуНі по глибокому снігу в тайгу,Ні в імлі – назустріч Христу.Та чиясь душа виблискує таку зенітному промені, як літак,І здригнеться сержант, ось, бач:Сам він помер, і той утікачВідійшов, й на небо йде навпростецьІ сяє мученицький вінецьНа чолі історії, а томуМожна забути, хто вороги,Ось вівчарка тулиться до ноги,І скиглить, і гарчить в пітьму.

<p>♦ ♦ ♦</p>

Перейти на страницу:

Все книги серии Сафари

Операция «Сафари»
Операция «Сафари»

В жизни всегда есть место слепому случаю, способному перевернуть ее с ног на голову. Для капитан-лейтенанта Александра Тарасова, например, им стала операция по захвату «черного археолога». Кто бы мог предположить, что обнаруженная на борту ключ-карта от телепорта приведет к таким далеко идущим последствиям? Но одиночное «сафари» на планете, почти сто лет отрезанной от Федерации, без поддержки, с призрачными шансами вернуться на родную базу являлось лишь началом интриги. Разведкой боем по большому счету. Нашлись друзья и в таких условиях, а на миру, как говорится, и умирать легче. Вот только загадочные «люди с неба» на поверку оказались реальной угрозой. Теперь ставки слишком высоки, и любая ошибка может привести к потере целого мира. Но штурмовики не привыкли пасовать перед трудностями. После боев местного значения цель определена, остается лишь до нее добраться и открыть огонь на поражение.

Александр Павлович Быченин

Космическая фантастика
Сталіна не було
Сталіна не було

Борис Херсонський – один з провідних російськомовних поетів України, лауреат численних міжнародних премій, в останні роки пише не тільки російською, але й українською мовою та перекладає українською свої російськомовні вірші. У збірку «Сталіна не було» ввійшли як нові твори, написані українською, так й автопереклади, зроблені у 2016–2017 р.Тематика та стилістика віршів типова для автора – сюрреалістичні спроби осмислити історію тоталітаризму, «біографічна лірика», нариси побуту п’ятдесятих-шістдесятих років минулого сторіччя, у які несподівано вторгаються образи середньовіччя, відлуння війни на Донбасі, монстри юрського періоду… Значну долю у збірці займають біблійні мотиви. Тобто у своїх українських віршах поет залишається сам собою. Але уважний читач знайде тут й відгуки класичних зразків української поезії.

Борис Григорович Херсонський

Поэзия
Нет соединения с сервером, попробуйте зайти чуть позже