Я чимраз більше доходила висновку, що його можна не боятися. Він був звичайнісінький самозакоханий дідусь-жінконенависник, який любить слухати самого себе.

— Невисокої ж ви думки про жіноцтво, — зауважив лорд Бромптон.

— Де ж пак! — відповів граф. — Я люблю жінок! Справді. Хіба що не вірю, що вони мають у своєму розпорядженні той різновид розуму, який веде людство вперед. Тому в моїй Ложі жінкам робити нічого. — Він обдарував лорда сяючою посмішкою. — Для багатьох чоловіків це нерідко вирішальний аргумент за вступ до моєї Ложі, лорде Бромптон.

— Та проте жінки люблять вас! Мій батько невпинно захоплювався вашим успіхом у жінок. І тут, у Лондоні, і в Парижі вони в усі часи упадали вам в ноги.

Граф відразу поринув у спомини про часи, коли він був кумиром жінок.

— Морочити голову жінкам і підбивати їх під свою волю неважко, дорогий мій лорде. Усі вони з одного тіста. Якби я не переймався високим, то давно б створив для чоловіків книгу порад, як правильно поводитися з жінками.

Само собою. У мене навіть назва підхожа була. «Від задушення до успіху». Або: «Як забалакати жінку на смерть». Я мало не захихотіла. Але потім помітила, що Ракоці пильно спостерігає за мною, і мій дурний настрій як вітром звіяло.

Я, напевно, зсунулася з глузду! Чорні очі на секунду втупилися в мої, потім я опустила погляд на мозаїчну підлогу під ногами і спробувала подолати паніку, яка ось-ось мала мене захопити. Тут треба було стерегтися не графа, це абсолютно точно. Але через це мені не випадало почуватися безпечно.

— Усе це вельми цікаво, — мовив лорд Бромптон. Його підборіддя тряслися від задоволення. — Поза сумнівом, у вас і ваших супутниках пропали хороші актори. Як казав мій батько, вмієте ви пригощати карколомними історіями, дорогий мій графе Сен-Жермен. Але, на жаль, не можете нічого довести. Досі ви не показали мені жодної штуки.

— Штуки! — скрикнув граф. — О, мій дорогий лорде, ви просто Хома невірний. Я б давно втратив з вами терпець, якби не почувався зобов'язаним вашому батькові, спаси Господи його душу. І якби мене не цікавили так ваші гроші та ваш вплив.

Лорд засміявся дещо силувано.

— У всякому разі, ви відверті.

— Алхімія не може обходитися без протекції. — Граф з маху розвернувся до Ракоці. —Доведеться нам продемонструвати доброму лордові кілька наших штук, Міро. Він належить до людей, які вірять лише в те, що бачать. Але спочатку мені треба сказати кілька слів наодинці моєму правнукові й накидати лист Великому Магістрові моєї Ложі в майбутньому.

— Ви можете скористатися для цього сусіднім кабінетом, — мовив лорд Бромптон, показуючи на двері за своєю спиною. — І я з нетерпінням чекатиму на виставу.

— Ходімо, сину мій, — граф узяв Ґідеона за руку. — Є дещо, про що мені треба тебе запитати. І дещо, про що ти маєш знати.

— У нас усього півгодини, — сказав Ґідеон, кинувши погляд на кишеньковий годинник, прикріплений золотим ланцюжком до кишені його камізельки. — Найпізніше за півгодини мусимо вернути до Темпла.

— Цього вистачить, — відказав граф. — Пишу я швидко можу одночасно писати й говорити.

Ґідеон розсміявся. Здавалося, він вважає графа справді дотепним і, вочевидь, геть забув, що я теж тут.

Я кахикнула. Уже майже у дверях він обернувся й запитливо підвів брову.

У відповідь я теж промовчала, бо ж навряд чи могла сказати вголос таке: «Не залишай мене саму з цими вар'ятами».

Ґідеон барився.

— Вона тільки завадить, — заявив граф.

— Почекай мене тут, — сказав Ґідеон напрочуд м'яко.

— Лорд і Міро потоваришують їй на цей час, — правив граф. — Ви цілком можете трохи розпитати її про майбутнє. Це унікальна можливість. Вона з XXI століття, запитайте її про автоматичні потяги, які ганяють туди-сюди під Лондоном. Або про срібні літальні апарати, які, ревучи, мов тисяча левів, підіймаються в небо і перетинають моря на висоті багатьох кілометрів.

Лорд так сміявся, що я почала серйозно переживати за стілець під ним. Трусилася кожна його жирова зморшка.

— Щось іще?

Я нізащо не хотіла залишатися з ним і Ракоці наодинці. Але Ґідеон тільки посміхнувся, хоча я і кинула на нього благальний погляд.

— Я зараз, — мовив він.

Розділ дванадцятий