Читаем Россолински полностью

²¹⁹² Петро Дужий, Степан Бандера - символ нації: ескізний наріс про життя і діяльність провідника ОУН (Львів: Галицька Видавнича спілка, 1996), 1:7, 257.

²¹⁹³ Дужий, Степан Бандера, 1:124-25, 140.

²¹⁹⁴ Дужий, Степан Бандера, 1-2.

²¹⁹⁵ Галина Гордасевич, Степан Бандера: людина і міф (Київ: Бібліотека українця, 1999); Галина Гордасевич, Степан Бандера: людина і міф Львів: Сполом, 2000); Галина Гордасевич, Степан Бандера: людина і міф (Львів: Піраміда, 2001).

²¹⁹⁶ Галина Гордасевич, Степан Бандера: людина і міф (Львів: Піраміда, 2001), 9.

²¹⁹⁷ Там же, 7-8.

²¹⁹⁸ Там же, 154.

²¹⁹⁹ Там же, 98-101.

²²⁰⁰ Євген Перепічка, Феномен Степана Бандери (Львів: Сполом, 2006).

²²⁰¹ Там же, 674, 677.

²²⁰² Например, Там же, 339.

²²⁰³ Там же, 5.

²²⁰⁴ Там же, 12-13, 676.

²²⁰⁵ См. Там же, 191-208, 271-96.

²²⁰⁶ Там же, 354.

²²⁰⁷ Игор Цар, За що ми любимо Бандеру (Львів, 2000), 3.

²²⁰⁸ Многие статьи, опубликованные националистическими постсоветскими историками, не были рецензированы специалистами. Поскольку многие из этих историков не читают на английском и других языках, кроме украинского, русского или польского, на их подход к истории также оказала влияние их изоляция от международных дискуссий. (В 1997 г. по поручению президента Украины была создана правительственная комиссия по изучению деятельности ОУН и УПА, а в 2005 г. тиражом 500 экземпляров был издан фаховий висновок (объемом 495 страниц) рабочей группы этой комиссии, в финальной части которого, в частности, констатировалось, що «ОУН у різних її іпостасях належала до тієї частини політичного спектру українського суспільства, яка абсолютною цінністю і метою свого існування вважала українську націю та українську державність... ОУН ідеологічно, принаймні на початках свого існування, належала до праворадикальних рухів, орієнтованих на творення держав з тоталітарним політичним ладом». Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: Фаховий висновок робочої групи істориків при Урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН і УПА (Київ: Наукова думка, 2005) 453-454. — прим. издателя).

²²⁰⁹ Микола Посівнич, Степан Бандера - життя, присвячене свободі; Микола Посівнич, ред., Степан Бандера: документи і матеріали (1920-1930 гг.) (Львів: Афіша, 2006); Микола Посівнич, ред., Життя і діяльність Степана Бандери: документи і матеріали (Тернопіль: Астон, 2008); Микола Посівнич ред., Життя і діяльність Степана Бандери: документи і матеріали (Тернопіль: Астон, 2011); Микола Посівнич, Варшавський акт звинувачення Степани Бандери та товаришів (Львів: Центр дослідження визвольного руху, 2005). В 2010 Посівнич выступил редактором еще одного труда о Бандере, см. Микола Посівнич, Богдан Гордасевич, ред., Степан Бандера: 1909-1959-2009: Збірник статей (Львів: Тріада Плюс, 2010).

²²¹⁰ Посівнич, Молодість Степана Бандери, 2006, 5-35; Микола Посівнич, Молодість Степана Бандери, 2008, 9-39. О Косике см. Rudling, Warfare or War Criminality, 358, note 7. Критический обзор того, в каком ключе Посивныч рассматривает деятельность ОУН, см. Зайцев, Війна як продовження політики, 235-45.

²²¹¹ Переизданные документы см. Посівнич, ред., Степан Бандера; Посівнич, ред., Життя і діяльність, 2008; Посівнич, ред., Життя і діяльність, 2011. Письма Бандеры к Мельнику за сентябрь 1941 г. см. Посівнич, ред., Життя і діяльність, 2008, 261-97. Документы находятся в ЦДАВО ф. 3833, on. 1, спр. 71, 1-22. О Сциборском см. выше главы 4 и 5, и Микола Сциборський, “Клонім голови,” в Степан Бандера, ред. Посівнич, 2006, 133-34.

²²¹² Некоторые книги Посивныча были опубликованы при участии основанного ОУН ЦДВР, другие издавал “Літопис УПА” (эмигрантское издательство ОУН). Например, Варшавсь-

кий акт Посивныча был опубликован при участии ЦДВР, а Степан Бандера - життя, присвячене свободі - “Літопис УПА”.

²²¹³ Посівнич, Степан Бандера - життя, присвячене свободі, 32.

²²¹⁴ Там же, 38. См. также Посівнич, Провідник ОУН, 31. Похожее упущение см. в Olena Petrenko, “Makellose Heldinnen des Terrors. Die Organisation der Ukrainischen Nationalisten im Spannungsfeld zwischen Heroisierung und Diffamierung,” Terrorismus und Geschlecht. Politische Gewalt in Europa seit dem 19. Jahrhundert, ed. Christine Hikel and Sylvia Schraut (Frankfurt, Main: Campus-Verlag, 2012), 200-1.

²²¹⁵ Посівнич, Степан Бандера - життя, присвячене свободі, 57-60.

²²¹⁶ Rudling, The OUN, the UPA and the Holocaust, 27, 30, 64, note 270.