Читаем Нічийна троянда полностью

Нічийна троянда

Ценаписане дрібно між мурами незрушно-правдиве Вгору й Назад у серцесвітле майбутнє.Там.Слово-моли, море-барвні, аж геть у незвідане.Відтак:шерегибуїв, скорботних буїв ізпрекрасними, мов секунди, стрибаючими рефлексами дихання —: світло-дзвонні тони (дум-, дун-, ун-, unde suspirat cor)[36], по-гашено, за-плачено, наше.Зриме, чутне, вільно-постале наметове слово:Разом.

Ein Wurfholz

Ein Wurfholz, auf Atemwegen, so wanderts, das Flügel-mächtige, das Wahre. Auf Sternen-bahnen, von Welten-splittern geküsst, von Zeit-körnern genarbt, von Zeitstaub, mit-verwaisend mit euch,Lapilli, ver-zwergt, verwinzigt, ver-nichtet,verbracht und verworfen, sich selber der Reim, — so kommt es geflogen, so kommts wieder und heim,einen Herzschlag, ein Tausendjahr langinnezuhalten alseinziger Zeiger im Rund,das eine Seele,das seineSeelebeschrieb,das eineSeelebeziffert.

Бумеранг

Бумеранг, стежинами подиху, так він мандрує, крило-потужний, правдивий.Орбітамизір, цілованийскалками світу, вкритийшрамами часових зерен, часовим пилом,осиротілий разом із вами,лапіллі[37], що до розміру гномиківзменшені та змалілі,знищені,переправлені та відторгнуті,сам собі римою, —так він ширяєв польоті, такзнову вертає назад,щоб зупинитисьна серця удар чи на тисячу літяк однісінька стрілка на циферблаті,яка чиюсь душу,яка своюдушуцілком описала, яка чиюсь душу цифрує.

HAWDALAH

An dem einen, dem einzigen Faden, an ihm spinnst du — von ihm Umsponnener, ins Freie, dahin, ins Gebundne.Großstehn die Spindeln ins Unland, die Bäume: es ist, von unten her, ein Licht geknüpft in die Luft-matte, auf der du den Tisch deckst, den leeren Stühlen und ihrem Sabbatglanz zu — —zu Ehren.

ГАВДАЛА[38]

Одну, єдину нитку, її ти прядеш — нею оплутаний, на волю, туди, у зв'язане цілокупно.Могутньостримлять веретена в безплідну землю, дерева: знизу,світло, долучене до етерноїмати, на котрій ти стіл накриваєш, порожнімстільцям та їхньомублискові шабату на — —на пошану.

LE MENHIR

WachsendesSteingrau.Graugestalt, augen-loser du, Steinblick, mit dem uns die Erde hervortrat, menschlich, auf Dunkel-, auf Weißheidewegen, abends, vor dir, Himmelsschlucht.Verkebstes, hierhergekarrt, sank über den Herzrücken weg. Meer-mühle mahlte.Hellflüglig hingst du, früh, zwischen Ginster und Stein, kleine Phaläne.Schwarz, phylakterien-farben, so wart ihr, ihr mit-betenden Schoten.

LE MENHIR[39]

Перейти на страницу:

Похожие книги

Читаем Нічийна троянда полностью

Нічийна троянда

Похожие книги

Все жанры