Читаем Мовні ґрати полностью

Великого значення набуває у цій збірці внутрішня структуризація й членування текстів, себто циклізація віршів. Порядок, за яким вони тут розташовані, не відповідає хронологічному принципові, а радше тематичним критеріям. Найважливіші тематичні комплекси групуються навколо кількох лейтмотивів, які багаторазово зринають у віршах, переплітаються та варіюються. Архітектоніка збірки характеризується надзвичайною строгістю — в історії світової літератури є небагато прикладів такої добре структурованої, так глибоко продуманої, до найменших деталей опрацьованої композиції поетичної книжки. На відміну від обох дотеперішніх поетичних збірок, які ще мали проміжні титули, цикли збірки Мовні ґрати оснащені римськими цифрами. Тим самим наголошується на симетричній структурі, «геометрії» збірки, що складається з шести циклічних компонентів, п'ять із яких мають цифрове маркування, а останній, шостий цикл, — свій власний, вербальний титул: Стретта. Посередині збірки стоїть вірш Баржа з галькою, який складається з двох чотиривіршів, що розділені пунктирною лінією. Ця лінія виконує функцію «екватора» книги. Принцип дзеркальної симетрії витриманий тут з майже математичною точністю, що стосується також числа віршів кожного циклу — до розташованого в центрі книги вірша Баржа з галькою (який водночас є останнім віршем III циклу, проте, як центральна вісь книги, займає тут особливе місце), три цикли налічують 16 віршів (І — 1, II — 7, III — 8), а три наступні цикли (включаючи Стретту), — знову 16 віршів, проте у зворотному порядку (IV — 8, V — 7, VI — (Стретта) — 1). Цей своєрідний «цифровий хіазм» є вельми вражаючим і свідчить про те, якої великої ваги надавав Целан структуризації своєї поетичної книги, з якою ретельністю він працював над її укладанням.

З назвою своєї збірки Целан пов'язував насамперед мовну проблематику, модальності промовляння німецько-єврейського поета після травми Голокосту. Як показують попередні та проміжні етапи роботи над збіркою, спочатку поет зважував, чи не дати кожному циклові власну назву. В листі від 4-го серпня 1958 р. до тодішнього керівника видавництва «С. Фішер ферлаґ» Рудольфа Гірша, який висловив деякі сумніви стосовно запропонованої Целаном назви, він пише: