Читаем Untitled.FR11 полностью

Гостро відчута з юних років соціальна нерівність, болісне переживання повсякчасних утисків, що зазнавав його батько на службху_пощщика, — усе це, безумовно, позначилося на становленні Володимира Винниченка як літератора. Ще зовсім юним майбутній письменник усвідомлює, що всі вершини й перемоги здобуваються важкою працею. Автори книги «Володимир Винниченко. ЙСиття. Діяльність. Творчість» О. Гнідан та Л. Дем’янів-ська зауважують: «Він дасть визволення усім батькам. Пізніше, після того, як сам, на своїй шкірі, перенесе голод і холод, наругу і знущання, переслідування, арешти, тюрми, каторги, гоніння. Йому нічого не давалось легко. Все, крім блискуче закінченої сільської народної школи, бралося «штурмом», ціною неймовірних моральних, інтелектуальних і фізичних зусиль»Л

Після закінчення школи Володимир Винниченко вступає до Єлисаветградської гімназії,^але батьки не мають грошей на навчання. Добре, що нагодилася допомога старшого брата, проте це не вирішило іншої, психологічно загостреної проблеми. Відчуваючи зневажливе ставлення до себе з боку гімназистів-«аристократів», Винниченко виявляє аристократизм іншого ґатунку — духовно-інтелектуальний. Його реакцією на уїдливі насмішки та відверте глузування стає демонстрація з одного боку високої освіченості, а з іншого — постійне нагадування про свій соціальний статус та етнічну приналежність. Юнак навмисне задекла-ровує своє «просте» походження, спілкується з учнями й учителями українською мовою, а коли аргументів бракує, то вдається і до «дискусій» у формі бІЙКИ^і

Спостерігаючи за життям своїх рідних та близьких, набираючись під час навчання в гімназії досвіду спілкування з різними людьми, розуміючи, що матеріальні блага, повага й визнання дістаються одним за правом народження, а інші не можуть їх здобути навіть важкою щоденною працею, Володимир усвідомлює масштаби соціальної дисгармонії, яка часто стоїть на заваді особистого щастя окремої людини. Один з перших учнів гімназії, він не бачить сенсу в подальшому навчанні, оскільки найосвіченіший «мужик» у соціальному плані не дорівнюється до найобмеженішого пана. Навмисне пустивши навчальний процес на самоплин, хлопець сподівається на виключення з гімназії, натомість його лишають на другий рік.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Берег Утопии
Берег Утопии

Том Стоппард, несомненно, наиболее известный и популярный из современных европейских драматургов. Обладатель множества престижных литературных и драматургических премий, Стоппард в 2000 г. получил от королевы Елизаветы II британский орден «За заслуги» и стал сэром Томом. Одна только дебютная его пьеса «Розенкранц и Гильденстерн мертвы» идет на тысячах театральных сцен по всему миру.Виртуозные драмы и комедии Стоппарда полны философских размышлений, увлекательных сюжетных переплетений, остроумных трюков. Героями исторической трилогии «Берег Утопии» неожиданно стали Белинский и Чаадаев, Герцен и Бакунин, Огарев и Аксаков, десятки других исторических персонажей, в России давно поселившихся на страницах школьных учебников и хрестоматий. У Стоппарда они обернулись яркими, сложными и – главное – живыми людьми. Нескончаемые диалоги о судьбе России, о будущем Европы, и радом – частная жизнь, в которой герои влюбляются, ссорятся, ошибаются, спорят, снова влюбляются, теряют близких. Нужно быть настоящим магом театра, чтобы снова вернуть им душу и страсть.

Том Стоппард

Драматургия / Драматургия / Стихи и поэзия
Царица Тамара
Царица Тамара

От её живого образа мало что осталось потомкам – пороки и достоинства легендарной царицы время обратило в мифы и легенды, даты перепутались, а исторические источники противоречат друг другу. И всё же если бы сегодня в Грузии надумали провести опрос на предмет определения самого популярного человека в стране, то им, без сомнения, оказалась бы Тамар, которую, на русский манер, принято называть Тамарой. Тамара – знаменитая грузинская царица. Известно, что Тамара стала единоличной правительнице Грузии в возрасте от 15 до 25 лет. Впервые в истории Грузии на царский престол вступила женщина, да еще такая молодая. Как смогла юная девушка обуздать варварскую феодальную страну и горячих восточных мужчин, остаётся тайной за семью печатями. В период её правления Грузия переживала лучшие времена. Её называли не царицей, а царем – сосудом мудрости, солнцем улыбающимся, тростником стройным, прославляли ее кротость, трудолюбие, послушание, религиозность, чарующую красоту. Её руки просили византийские царевичи, султан алеппский, шах персидский. Всё царствование Тамары окружено поэтическим ореолом; достоверные исторические сведения осложнились легендарными сказаниями со дня вступления её на престол. Грузинская церковь причислила царицу к лицу святых. И все-таки Тамара была, прежде всего, женщиной, а значит, не мыслила своей жизни без любви. Юрий – сын знаменитого владимиро-суздальского князя Андрея Боголюбского, Давид, с которыми она воспитывалась с детства, великий поэт Шота Руставели – кем были эти мужчины для великой женщины, вы знаете, прочитав нашу книгу.

Эмма Рубинштейн , Кнут Гамсун , Евгений Шкловский

Драматургия / Драматургия / Проза / Историческая проза / Современная проза