Читаем Unknown полностью

Что с Лндой? — Мова йде про Лідію Лесную, яка в той час працювала в радіокомітеті. Тепер заслужена артистка Укра­їнської ГСР.

ДО Г. П. УГЛЕЦЬКОТ

Й

рукується вперше.

одається за автопэафом: МЯГ.

Важнк Адам (1905 р. народж.) — польський поет, перекла­дач, лауреат Державної премії.

Жалко, очень жалко бедного И гор я...— Йдеться про хворобу меншого сина. В. Е. Цеделер-Апгукіної.

Нина (Камінська Ніна Яківна) — артистка, працювала тоді на радіостанції ім. Т. Г. Шевченка, після війни — в Київській державній філармонії. Тепер живе в Києгі, пенсіонерка.

ДО Г. П. УГЛЕЦЬКОТ

Друкується вперше.

Подається за автографом: МЯГ.

Юхвід Леонід Аронович (1909—1968) — український радян­ський письменник, брав участь у Великій Вітчизняній війпі як кореспондент українських газет, зустрічався з Я. Галаном.

Зайдите, пожалуйста, в бухгалтерию...— радіо­станції ім. Т. Г.'Шевченка, куди Я. Галан посилав свої статті а квітні — серпні 1943 р.

Тартакове ь кий. Наташа — працівники бухгалтерії на радіостанції ім. Т. Г. Шевченка.

К о р н Рахіль — знайома Я. Галана по роботі на радіостан­ції ім. Т. Г. Шевченка.

ДО М. О. КРОТКОВОІ

Частина цього листа була надрукована в зб. Ярослав Галан. Спогади про письменника, с. 148.

Подається за автографом, який зберігається в адресата.

Кроткова Марія Олександрівна (1918 р. народж.) — член Спілки художників СРСР, з 1946 р. дружина Я. Галана.

Перше знайомство, за спогадами Кроткової, відбулося в Москві восени 1943 р. Вона — автор кількох друкованих в періодиці цін­них спогадів про Я. Галана. Працює в художньому фонді СРСР (Москва).

Работа у меня славная, хороша я...— У цей час, у вересні — жовтні 1943 р., Я. Галан працював на прифронтовій ра­діостанції «Дніпро» радіокоментатором у міжнародному відділі.

ДО Г. П. УГЛЕЦЬКОЇ

Друкується вперше.

Подається за автографом: МЯГ.

В а ж и к... в своем последнем сборнике стихов посвятил Саратову, в частности Ва м...— Йдеться про збірник віршів «Серце гранати», виданий у Москві 1943 р. У ньому оспівується героїзм саратовців, зокрема творчої інтелігенції в тяж­кі воєнні роки.

ДО Б. К. ДУДИКЕВИЧА

Друкується вперше.

Подається за автографом, що зберігається в архіві сім'ї Дуди- кевичів.

Дуднкевич Богдан Корнилович (1907—1972) — активний учасник комсомольського підпілля за часів буржуазної Польщі. Був відомим вченим-істориком і публіцистом, партійним і громад­ським діячем. У 1944 р. працював учителем у Біло-Скеліватській школі Ворошиловградської обл.

Петро — письменник П. С. Козланюк.