Читаем Unknown полностью

25 стор. «Я розумію, ваш настрій, товариство...». В да­ному разі слово «состояние» важко було б інакше пере­класти (див. Акад [омічний] словник). Сказати замість «господа» — «панове» тут аж ніяк но можна, бо тут не тільки чоловік (пан), ало й жінка (пані). В таких ви­падках по-українському кажуть «товариство!» (В Гали­чині казали: «панство!»).

34 стор. «Убеждал и госпожу Джас совершить с ним путешествие». Мені здасться, що я правильно зробив, коли переклав це на «Умовляв і пані Джас поїхати з ним ра­зом». Так значно простіше.

Стор. 40. «Що вб’ю». Дослівно: «Що знищу», а це дав два «щ». Я замінив слово «вб’ю» словом «зліквідую».

Оце приблизно все.

Прошу Вас подякувати від мого імені рецензентові за сумлінну роботу над моїм перекладом.

Львів, 26 вересня 1949

З пошаною Я. Галан,

ДО Л. М. КРОТКОВОІ

З жовтня 1949 р.      Львов, З.Х 49

Дорогая Лидия Михайловна!

Спасибо за письмо. Мы все, включая сюда и Джима, здоровы, чего и Вам желаем. Мария работает в музее; как будто она довольна. Обещают направлять ее от поры до времени в командировку в Киев и даже в Москву. Меня, кажется, тоже ожидает такая же судьба: видимо, заста­вят принять должность заведующего] облотделом ис­кусств. Так что миновали золотые денечки свободы...

...Вахтанговцы так и не ответили... (черт бы их по­брал). Вы больше не звоните, ну их!

Желябужский уже месяц не отвечает на мои письма. Боюсь, как бы не заболел старик.

Да, забыл сказать. У Марии канитель с зубами. Две пломбы, сделанные в обл[астной] поликлинике, оказались недоброкачественными, и теперь ей придется удалить один зуб, а другой лечить и заменить пломбу. Вот и все сен­сации.

Извините за исключительно короткое письмо, по, чест­ное слово, больше пет ничего интересного. Будет — на­пишу.

Вы пишите почаще.

Целую вас и Женю.

Ярослав.

Р. S. Инсулин еще не получил.

ДО НАЧАЛЬНИКА

РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО РЕПЕРТКОМУ

5 жовтня 1949 р.

Начальникові реперткому при Комітеті мистецтв УРСР

тов. В. М. Владку.

Шановний товаришу!

Згідно з Вашою вимогою, висловленою в розмові з тов. Ганом *, надсилаю Вам заяву автора п'єси «Повість про невідому людину» Л. Савельева про надання мені ви­ключного права перекладу її па українську мову.

За чутками, Харківський театр ім. Шевченка збирає­ться ставити згадану п'єсу в перекладі П. Панча. В дано­му разі я не заперечую проти цього.

З привітові      Я. Галан

Львів, 5 жовтня 1949

ДО Л. М. КРОТКОВОТ

15 жовтня 194$ р.

Львів, 15.Х 49

Дорогая Лидия Михайловна!