Читаем Unknown полностью

Твой незабвенный

Ярослав.

ДО НЕВІДОМОГО П0ЕТА4ГОЧАТКІВЦЯ

8 листопада 1947 р.      Львів» 8/ХІ 47

Дорогий друже!

Ви даремно хвилюєтесь: нахил до віршування власти- вий Вашому вікові. З одними це трапляється раніше, а ін­шими — пізніше.

Ви хочете знати мою думку про Вашу музу. Я радив би Вам насамперед послати її до школи,—хай вона там навчиться писати без орфографічних помилок і — голов­не — глибше й ширше думати.

До речі, можна бути щасливим і не будучи поетом, особливо людині, що має такий скарб, як Ви: молодість і радянське громадянство.

Я не хочу цим сказати, що Ви ніколи не будете по­етом. Навпаки, Ви можете стати ним, але тільки під умо­вою, якщо:

1) і серцем, і розумом будете завжди йти з ідеями на­шого часу;

2) будете по-каторжному працювати над собою й своїми творами.

Талант — це необхідний багаж на творчому шляху. Але лише цим багажем недалеко заїдеш. Не вірите? Подивіться, що робиться а деякими сучасними українськи­ми поетами, які розраховували виключно на свої здіб­ності.

З привітом

Я. Гамн.

ДО О. Я. ШУШУРША

7 ірудня 1947 р.      Москва, 7.ХІІ 47

Здраствуйте, дорогий дружище!

Давно ми не бачились, ще давніше обмінялись листа­ми .(якщо взагалі коли-небудь обмінялись), але я певен, що це для Вас не трагедія, адже і без того клопотів у Вас чимало. Пробачте, якщо на цей раз потурбую Вас.

Кілька (2—3) тижнів тому я надіслав Паламарчуко­ві статтю про театр ім. Горького *. її, оскільки мені ві­домо, не використали. Зробіть друже, приятельську ію-

Автограф листа Я. Галана до невідомого поета-початкіоця. 1947.

слугу й пришліть мені її поштою на львівську адресу. Копії я не маю, а в можливість використати її по лінії Слов'янського комітету. Буду Вам дуже вдячний.

Сердечний привіт дружині.

Стискаю руку.

Ярослав.

Р. S. Моя адреса:

Львів, Гвардійська, 18, кв. 10.

ДО Г. П. УГЛЕЦЬКОІ

22 березня 1948 р.      Львов, 22.ІІІ 48

Галина, незабвенная, я очень рад, что Вы, наконец, на­помнили о себе. Вы, конечно, уже замужем, я (второй год) тоже. Она москвичка, художница, работает в мест­ном оперном театре. В общем славная девушка...

Я живу во Львове с июля 1944 года. Формально зна­чусь корреспондентом «Радянської України». Был 5 ме­сяцев на Нюрнбергском процессе, в 1946 году посылали в Югославию, теперь сижу безвыездно в этом городе и за­нимаюсь литературной работой.