Читаем Unknown полностью

Бродять і їздять кур’єрськими поїздами з кишенями, повними перепусток. Чимало їх і в американській зоні окупації. Це не замасковані конспіратори з фальшивими документами. Вони одягнені в новенькі англійські мунди­ри з нарукавними нашивками «Польща» та з посвідчен­нями «Зв’язкові офіцери другого польського корпусу в Італії...». їх офіціальне завдання: підтримування зв’язку між армією Андерса та створеними американцями поль­ськими «вартовими ротами».

Найбільшою симпатією цих офіцерів користується розташована біля Нюрнберга так звана «свєнтокшиська бригада». Щоб зрозуміти цю симпатію, треба принаймні поверхово ознайомитися з історією цієї «бригади».

В останні роки німецької окупації в околицях поль­ського міста Кельци з’явилася банда, що спеціалізува­лася на мордуванні польських демократичних діячів і партизанів. Незабаром були виявлені зв’язки банди з гестапо, яке постачало їй зброю та інструкції. З приходом

Червоної Армії бандити були змушені втекти на терито­рію Чехословаччини, де німецькі окупаційні власті лю­бовно піклувалися про них, пильно дбаючи про те, щоб головорізам «свєнтокшиської бригади» не бракувало патронів, консервів і горілки. Коли гестапо скінчило своє життя і німецькі військові склади опинилися в руках властей Чехословацької республіки, бандити взялися гра­бувати місцеве населення. Довелося застосувати каральну експедицію. Під її натиском банда втекла у Баварські го­ри і звідти перекочувала під Нюрнберг. Нині ця банда налічує 15 тисяч чоловік, поповнюючись все новими й по- вими головорізами, що тікають сюди з Польщі. Це справжній табір розбійників. Тут ви знайдете і вбивць дітей села Верховини, і учасників серпневого погрому в Кракові. Розбійники мають польську форму з американ­ського сукна, американську зброю і, щоб відрізнитись від інших подібних ватаг,— екзотичну саламандру на рукаві.

Це не тільки найбільше сховище польських фашист­ських розбійників в американській зоні окупації. Це водночас найбільше їх гніздо і найбільший інкубатор. Відгодувавшись на американських хлібах, вони мають можливість подякувати за приємний відпочинок у «вар- товій бригаді» і помандрувати знову до Польщі на черго­ву мокру роботу...