Читаем Украинка против Украины полностью

Последний антихристианский замысел Украинки связан с Египтом, где она лечилась: "Бачили ми великі піраміди і великого сфінкса — се справді щось єдине на цілім світі! Ніякі картини, фотографії и т. п. не можуть дати справжнього поняття про душу сих камінних істот. Особливо сфінкс — він має велику тисячолітню душу, він має живі очі, він немов бачить вічність. А який там пейзаж перед очима в сфінкса!.. Не розчарував мене Єгипет, а ще більше причарував, і тепер тільки я зрозуміла його до кінця геніальний хист, як побувала в Каїрському музеї". Душа у сфинкса? Да сколько угодно. Но бессмертная душа у человека — это уже "забобон". Потому что материализм так сказал.

Ветер из пустыни (хамсин) тоже не просто летящий по ветру песок: "О, якби ти бачила того рудого демона хамсина, як він світ у жовтий кошмар зміняє! Справді злий дух — Тіфон!.." Злые духи? Да. Сколько угодно. Но благодать Святого Духа — этого низзя. Это уже "забобон". Потому что "научный" атеизм так сказал.

Солнце также одушевлялось: "Сей прекрасний осяйний день, освячений великим Ра, що знов став до нас ласкавий після тижня гніву. А він таки був дуже розгнівався за щось: цілими днями віяв шалений вітер і застилав густим серпанком пороху обличчя Ра". Затем "Великий Ра змилувався і послав нам літо справжнє…"

Такое мировоззрение обычно называется анимизм. Но последний антихристианский замысел этим далеко не исчерпывался: "На передмісті Олександрії живе сім’я грецька (еллінська) в той час, коли нова віра взяла силу і, в свою чергу, стала тіснить і гнати тих людей, що держалися давнішої віри й кохалися в давній науці.

Теокрит, дуже вчений еллін, не християнин, кохається в давньому писанні, має цілу бібліотеку — збір папірусів. Його діти, син 17-ти літ і дочка 15-ти, теж привчені до давньої науки, вірні давній релігії.

Ясний день, пополудні. Син і дочка Теокрита сидять у своєму середньому дворикові; син чита й оповіда сестрі. Приходить старий чоловік, сусіда, дуже збентежений, і каже дітям, що їх батька схопили в храмі (на сходах до храму); його ув’язнено за те, що він "ширив єресь", проповідував думки грецьких філософів".

Как известно, "давня релігія" и "думки грецьких філософів"— это две большие разницы. Сократ был казнен сторонниками "давньої релігії" за отрицание им традиционных богов и почитание "нового" божества. Не зная Библии, он понял, что настоящий всемогущий Бог может быть только один-единственный. За что и был убит. Того же мнения придерживался его ученик Платон. Того же мнения придерживался и ученик последнего Аристотель. И т. д., и т. д. То есть, выдающиеся греческие философы вовсе не поклонялись слепо олимпийским богам, но искали единую первопричину всех вещей. Кстати, о "преследованиях" греческой философии. Платоновская Академия в Афинах была закрыта императором Юстинианом в VI веке. К этому времени она существовала уже 900 лет. За такое время можно сказать все, что хотел. Наверное, "дуже вчений еллін" все это знал. Но его создательница этого не знала. Поэтому приписала ему языческое многобожие, борьбу с рабством и свое собственное антихристианство (игнорируя общеизвестные факты, что греческие философы были сторонниками рабства, а христианство положило конец рабовладельческому обществу):