Хлопець ляснув себе по лобі: інженерний калькулятор у вісімковому режимі оперував лише цілими числами. Либонь, хлопці з «Microsoft» полінувалися довести його до пуття чи, ймовірніше, не хотіли забирати хліб у розробників із «MathLab» та інших програмних пакетів для математичних обчислень. Як наслідок, під час ділення процесор видавав лише цілу частину від результату.
Знову глухий кут? Ні. Відповідь знайшлася миттєво. Перед ним правильний (у сенсі вісімкових значень) неправильний (у сенсі форми запису) дріб. Нічого не зміниться, якщо він конвертує і чисельник, і знаменник у десяткову систему, а потім поділить їх у десятковому режимі! Власне, від початку він так і планував.
Сьома не помічав, що, працюючи з калькулятором, і далі стискає зубами ручку. Щоб перевести число з вісімкової в десяткову систему, достатньо надрукувати його в полі введення, а потім перейти в десятковий режим, клацнувши на перемикачі «Dec». Чисельнику 3130718 відповідало десяткове число 10399310, а знаменнику 1005168 — 3310210. Семен, відчуваючи, як серцебиття набирає обертів, занотував значення у блокноті. А тоді — виконав ділення в десятковому режимі.
У рядку виведення результатів вискочило число 3,141592653011903.
Ручка випала із зубів, а рот застиг роззявленим від зачудування. Три — чотирнадцять — п’ятнадцять — дев’яносто два. Цю послідовність Семен знав напам’ять із восьмого класу.
Ось воно!
Росіянин записав результат у блокнот, потім натиснув кнопку «pi» на калькуляторі та лише для формальності порівняв числа:
3,141592653
0119033,141592653
589793Знайдений ним дріб до мільярдної долі — 9 знаків після коми — повторював число π.
«Боже, це ж так просто! Це π! Записане до божевілля точним змішаним дробом, та ще й у вісімковій формі, втім поза всяким сумнівом, — це π. Розумаки з Паїтіті були збоченцями, проте знали величину числа π!»
Лихоманкова дрож прокотилася тілом хлопця. У голові запаморочилося від екстазу. Він скочив на ногу, ледь не впав, нахилився, підняв із трави милицю та кілька разів пройшовся назад-вперед терасою. У грудях клекотало, кулаки самовільно стискались і розтискались. Сторонньому така реакція може видатися дивною, одначе той, хто жодного разу в житті не знаходив елегантного рішення наукової проблеми, над якою довбся тижнями, ніколи не розгадував карколомний математичний ребус або ж не доводив до ладу запаморочливий програмний алгоритм, ніколи не зрозуміє, від чого так перло Семена. Оргазм із нічого — це прерогатива програмістів, аспірантів і задротів-ботаніків.
«Вони знали π! — не міг заспокоїтися Сьома. — Я дурень! Ці хлопці вміли пересувати й обточувати кам’яні блоки вагою по 4000 тонн, звісно, вони знали число π…» Насправді найважливіше полягало в іншому. Йому вдалося дібрати ключ! Він розшифрував метод кодування, принаймні в тій частині, що стосується чисел, а це вже немало. Відтепер усе, що зафіксовано в числах на каменях Твердині, він зможе прочитати й зрозуміти.
— Перше число, — нараз похопився хлопець.
Виставляючи костур далеко вперед, він пострибав назад до нетбука. У нього було ще одне число. Всівшись, він зазирнув у записник.
Що цього разу? Алгоритм уже відомий, тож обрахунки не зайняли й тридцяти секунд.
Спочатку чисельник:
205408
∙28 + 137718 = 552718Далі — перехід у десяткову систему:
552718
= 2322510205408
= 854410І насамкінець — ділення:
Побачивши результат, Семен не здивувався. Фактично, під час обчислень він здогадувався, що отримає наприкінці. То була основа натурального логарифма — число
Хай там що, проте задоволення від того не поменшало. Сьома ніколи не вживав важких наркотиків, але зараз почувався так, наче був під кокаїном. Усе єство нуртувало; заплющуючи очі, він уявляв, що летить.
Установлення того, що вчені Паїтіті знали
А тоді він осягнув одну просту річ: йому потрібні числа. Всі числа, які лише можна видерти зі стін цієї бісової цитаделі.
Лишивши нетбук, він подибуляв до входу в підземелля. Зустрів у переході охоронця та поцікавився, де зараз містер Х’юз-Коулман. Перуанець тицьнув рукою в бік підземелля. Сьома поквапився туди.