Читаем tmp0 полностью

На полудневім Потетровю визначним городом була Котельниця на р. Гуйві; се був великий і сильний замок, „городище велми доброє, мало не такоє як житомирскоє”, як казали в XVI в. ⁷⁰), і значнїйша осада: в серединї і в 2-ій половинї XII в. Котельниця бувала центром княжої волости, куди входило також і київське Побоже — городи Божський, Межибоже ⁷¹). Далї випадає тут згадати ще Возвягель, або Звягель, як він звав ся пізнїйше (в XVIII віцї перехрещений на Новгород Волинський, тепер повітове місто), на середнїй Случи, — замітний він з огдяду на визначну ролю під час антикнязївського руху XIII в. Се мусїла бути вже тодї значна осада, а прославила себе своєю траґічною долею: коли Данило розпочав похід для знищення громад, що опираючи ся на Татар, виступили проти нього, Возвягель був піддав ся йому, але тільки про око, по відходї його зараз знову скинув з себе сю залежність і не схотїв піддати ся висланому Данилом війську; побачивши, що з князем було лише пятьсот мужа, Возвягляне насьмівали ся з малого війська, стаючи на стїнах міста. Роздражнений тим завзятєм Данило, здобувши Возвягель на ново, спалив місто зовсїм і знищив, а людей забрав і роздїлив між князями — участниками походу, так що литовське військо, надійшовши за пізно в поміч Данилу, застало тільки „головнї й псів, що бігали по городищу”, як оповідає лїтописець ⁷²). Досить часто фіґурує також при кінцї XII і потім в XIII в., як город на київсько-волинськім пограничу, Камінець — місце його одначе не звістне докладно ⁷³). Про погоринські міста буде мова при Волинській землї.

Примітки

¹) Про Вишгород окрім загальних праць про Київщину (в прим. 1) ще див. моноґрафії про Київ (як в прим. 5) — Закревского sub voce і Петрова с. 235 і далї.

²) De adm. 9 (Воυσεγραδε).

³) Перший факт того рода — що Вишгород належав Ользї, як її спеціальна волость. Потім тут, здаєть ся, чи не сидїв Сьвятополк. Пізнїйше коротко сидїли тут підручні князї за Ізяслава Ярославича та Ярополка, а дуже частою ся практика стає особливо в 2-ій пол. XII в.

⁴) Іпат. с. 92.

⁵) Лавр. с. 291.

⁶) Іпат. с. 229.

⁷) Іпат. с. 375.

⁸) Іпат. с. 263.

⁹) Іпат. с. 127-8, 202-3, Сказанія о БорисЂ и ГлЂбЂ с. 21, 25, 32, 71-2, 75, 86.

¹⁰) Іпат. с. 332.

¹¹) Про се оповідає записка Пролога, видана Нікольским в ИзвЂстіях отд. рус, языка 1903, І с. 222.

¹²) Іпат. с. 53, 229.

¹³) Сказанія с. 77.

¹⁴) Іпат. с. 343.

¹⁵) Іпат. с. 288.

¹⁶) Іпат. с. 53.

¹⁷) Іпат. с. 146.

¹⁸) Іпат. с. 443.

¹⁹) Іпат. с. 473.

²⁰) Статейка Хрущова в І т. Чтеній київ. іст. тов.: БЂлгородка и найденный въ ней змЂевикь (знайдено 1877 р.).

²¹) Контаріні — у Семенова Библіотека иностр. пис. с. 20, Акты Зап. Рос. I с. 145, Целлярій с. 386 (бідгородський шлях він зве „лїсовим”).

²²) Антонович — Археологическая карта Кіев. губ. с. 134 і далї.

²³) „Нашимъ же ставшимъ межи валами” — Іпат. с. 158 (1093 р.).

²⁴) Див. т. І с. 209.

²⁵) Іпат. с. 76.

²⁶) Іпат. с. 87.

²⁷) Іпат. с. 365.

²⁸) Іпат. с. 230.

²⁹) Теперішнє Трипілє лежить уже на полудень від р. Красної.

³⁰) Іпат.. с. 409.

³¹) Іпат. с. 293.

³²) De adm. imperio 9.

³³) Іпат. с. 160.

³⁴) Іпат. с. 497.

³⁵) Див. т. I с. 31-2.

³⁶) Археол. лЂтопись Южной Россіи 1899 с. 49.

³⁷) Археол. карта Антоновича, Хвойка. Поля погребеній, Археол. лїтопись 1901 с. 184.

³⁸) Іпат. с. 241.

³⁹) Про них Біляшевського Церковище возлЂ дер. Монастырекъ, і доповнення Лебеденцева в Київ. Старинї 1889 кн. І; звістка про монастир XVI в. — Архивъ Юго-зап. Россіи VII. І с. 121.

⁴⁰) Лїтература й детайлїчний перегляд сього питання в Історії Київщини с. 27 і далї. Останнїми роками звернуло знову на себе увагу нахідками культури княжих часів велике городище Райгород, миля від Роси, на північ, над р. Гороховаткою, між с. Ольшанщею і Шаркам. Воно могло бути місцем Торчеська, чи якогось иньшого з більших пороських городів, навіть Юриєва, який ще давнїйше, виходячи з подібности імен, клав тут пок. М. Андрієвский, ЛЂтописный Юрьевъ, К. Стар. 1883, IX. Про новійші нахідки Археол. лЂтоп. Ю. Рос. 1901 с. 39 і 183.

⁴¹) Нпр. Іпат. с. 365.

⁴²) Іпат. с. 230.

⁴³) Іпат. с. 146.

⁴⁴) Перегляд сього питання в моїй Історії Київщини с. 36-7. Здогад про городище коло Білої Церкви у Антоновича Археол. карта Кіев. губ. с. 52.

⁴⁵) Іпат. с. 160.

⁴⁶) Він згадуєть ся в Патерику, в оповіданню про події 2-ої пол. XI в., побіжно й припадково. Тому що взагалї згадки Патерика з попереднїх часів не дуже докладні, можливий і тут анахронїзм, хоч і не конче.

⁴⁷) В Журналї Мін. Н. Пр. за 1904 р. кн. VI лоявила ся статейка Ляскоронского, де він пробує довести, що Родня стояла на устю не Роси, а Ірші (Рші в лїтописи), але се безпідставний здогад.

⁴⁸) В люстрації канївського замку 1552 р. вже згадуєть ся про „городище стародавноє широко, з валы немалыми” — Архивъ ЮЗР. VIІ.І.92. Про нахідки Княжої гори див. головно статї М. Біляшевського в К. Старинї 1890, XII і 1891, I, також Археологическая лЂтопись 1899-901, під словом: Пекарі, також у Бобринского Курганы м. СмЂлы и у катальоґах музея Хойновского і В. Тарновського.