Читаем Снігопад полностью

— Це правда. Але вони укладали раніші книги, а місцями й переписували їх. Багато років вважалося, що Книгу Буття написали приблизно 900 року до н. е., якщо не раніше — задовго до появи второзаконників, проте сучасний аналіз словникового запасу і змісту текстів припускає, що значна кількість редактури — можливо, навіть авторських змін — припадає на час Полону, а саме на період піднесення второзаконників.

— Тож вони могли переписати раніший міф про Адама і Єву.

— У них була для цього чудова нагода. Згідно з тлумаченням Ваятта, який іде за Гайдберґом, Адам у саду є притчею про царя в святилищі, а саме про царя Осію, що правив північним царством, аж поки Сарґон Другий не підкорив його 722 року до н. е.

— Це те завоювання, про яке ти згадував раніше, що відтіснило второзаконників на південь, до Єрусалиму?

— Саме так. А «Едем», який можна трактувати у буквальному гебрейському значенні слова «насолода», позначає стан щастя, в якому цар перебував до завоювання. Вигнання з Едему в неродючі землі на сході — це притча про масову депортацію ізраєлітів, що почалася внаслідок перемоги Сарґона Другого. Згідно з цією інтерпретацією, цар відійшов від праведного шляху через культ Елі, пов’язаний із поклонінням Ашері, яку асоціювали зі зміями, а її символом є дерево.

— А підкорили його чомусь саме через спілку з Ашерою, тому коли второзаконники дісталися Єрусалима, то переробили історію про Адама і Єву як пересторогу правителям південного царства.

— Так.

— І, можливо, через те, що їх ніхто не слухав... можливо, в процесі переписування вони створили концепцію добра і зла — як закладку.

— Закладку?

— Це жаргон. А що далі? Сарґон Другий спробував завоювати і південне царство?

— Спробував його наступник, Сінаххеріб, або ж Санхерів. Цар Єзекія, який правив південним царством, гарячково готувався до нападу, серйозно зміцнював укріплення Єрусалиму, збільшував запаси питної води. А ще він відповідальний за низку ґрунтовних релігійних реформ під проводом второзаконників.

— І як?

— Сили Санхеріва оточили Єрусалим. «І сталося тієї ночі, і вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському таборі сто й вісімдесят і п’ять тисяч. І повставали вони рано вранці, аж ось усі мертві трупи!.. А Санхерів, асирійський цар, рушив та й пішов, і вернувся й осівся в Ніневії». 2 Царів 19:35-36.

— Ще б не осівся! То давай розберемо: второзаконники через Єзекію нав’язали Єрусалиму політику інформаційної гігієни, а тоді взялися до будівництва? Ти казав, що вони працювали над забезпеченням водою?

— «І було зібрано багато народу, і вони позатикали всі джерела й потік, що плив у Краю, говорячи: Нащо б мали так багато води асирійські царі, коли прийдуть?» 2 Хронік, 32:4. Потім гебреї прорили в суцільній скелі тунель завдовжки сімнадцять тисяч футів, щоб доставляти цю воду в місто.

— А коли надійшли солдати Сенаххеріба, вони перемерли від чогось подібного до надзвичайно заразної вірусної хвороби, від якої мешканці Єрусалиму, очевидно, мали імунітет. Гмм, цікаво — дуже цікаво було б дізнатися: що було у їхній воді?

Y. Т. нечасто заносить у район Лонґ-Біч, але коли вже заносить, вона робить усе можливе, щоб оминути Мертву Зону. Це покинутий док завбільшки як маленьке містечко, він видається в бухту Сан-Педро, де старі занепалі міськлави Долини — безладні скупчення дрібних будиночків під азбестовими дахами, які охороняють понурі камбоджійці з помповими дробовиками, — поступово розчиняються в зализаних морською піною пляжах. Найбільше місця займає відповідно названий Термінал-айленд, а оскільки по воді її дошка не їздить, вона може потрапити туди лише спеціальною під’їзною дорогою.

Як і всі Мертві Зони, ця оточена парканом, до якого що кілька ярдів прикручено жовті попереджувальні знаки:

Як і в будь-якому паркані Мертвої Зони, тут купа дірок, місцями загорожу взагалі виламано. Тут хлопчаки, очманівши від природних і штучних гормонів, знаходять місце для ідіотських ритуалів дорослішання. Вони приїздять із міськлавів у тачках з повним приводом, ганяють голою землею, проорюючи довгі вигнуті борозни у покритті, яким намагалися укріпити найпаскудніші ділянки, щоб азбест не вимітало вітром і не відносило на Діснейленд.