Читаем Россолински полностью

²⁰⁶⁶ Члены ОУН находились в концлагере Аушвиц в качестве политизаключенных. Большинство евреев, доставленных в Аушвиц, было уничтожено в концлагере Аушвиц II Биркенау. Из числа заключенных Аушвица, которые не были евреями по национальности, были убиты преимущественно больные и нетрудоспособные. См. Михайло Марунчак, Українські політичні в язні в нацистських концентраційних таборах (Вінніпег: Світова ліга українських політичних в’язнів, 1986), 121-24.

²⁰⁶⁷ V-K., А.-Т., Чому світ мовчить (Київ, 1946), 4,27, 35, 36, 39, 41, 46, 48, 51.

²⁰⁶⁸ “Звернення воюючої України. Українська молоде!”

²⁰⁶⁹ Там же.

²⁰⁷⁰ Golczewski, Deutsche und Ukrainer, 942.

²⁰⁷¹ Мірчук, Степан Бандера, 6-7.

²⁰⁷² Там же, 26-30.

²⁰⁷³ Там же, 37-38.

²⁰⁷⁴ Там же, 43. О пытках украинских пленных см. главу 3 данной книги.

²⁰⁷⁵ Там же, 45-47.

²⁰⁷⁶ Там же, 77.

²⁰⁷⁷ Там же, 75.

²⁰⁷⁸ Там же, 16-11.

²⁰⁷⁹ Там же, 89.

²⁰⁸⁰ Там же, 77-78. Полный текст прокламации см. “Акт проголошення української держави, 30.06.1941”, ЦДАВО, ф. 3833, оп.1, спр. 5, З.Также см. главу 4 данной книги.

²⁰⁸¹ Мірчук, Степан Бандера, 83.

²⁰⁸² Там же, 81.

²⁰⁸³ Там же, 82.

²⁰⁸⁴ Там же, 93. См. главу 1 данной книги, параграф “Мировоззрение Бандеры в послевоенный период.”

²⁰⁸⁵ Там же, 93.

²⁰⁸⁶ Там же, 97-98.

²⁰⁸⁷ Там же, 95-96.

²⁰⁸⁸ Там же, 99.

²⁰⁸⁹ Там же, 101. О том, как ОУН(б) убивала украинцев в послевоенный период, см. главу 6 данной книги.

²⁰⁹⁰ Мірчук, Степан Бандера, 102.

²⁰⁹¹ Там же, 103; Бандера, Слово до Українських, 78.

²⁰⁹² Мірчук, Степан Бандера, 109.

²⁰⁹³ Там же, 110.

²⁰⁹⁴ Petro Mirchuk, Му Meetings and Discussions in Israel. Are Ukrainians “Traditionally anti-Semites”? (New York: Ukrainian Survivors of the Holocaust, 1982).

²⁰⁹⁵ Mirchuk. My Meetings, 2-3. Мирчук, однако, был в курсе того, как по разному складывалась в лагере судьба евреев и заключенных других национальностей. Он писал об этом в своих мемуарах. См. Mirchuk, In the German Mills of Death, 60-61.

²⁰⁹⁶ Stanisław Krajewski, “Auschwitz als Herausforderung,” Unbequeme Wahrheiten: Polen und sein Verhältnis zu den Juden, ed. Helga Hirsch (Frankfurt am Main: Suhrkamp, 2008), 120.

²⁰⁹⁷ Mirchuk, My Meetings, 25-26.

²⁰⁹⁸ Ibid, 29.

²⁰⁹⁹ Ibid, 61.

²¹⁰⁰ Ibid, 14-15.

²¹⁰¹ Ibid, 149-50.

²¹⁰² “Ukrainian students protest in Dachau,” Гомін України, 12 жовтень 1983, 2.

²¹⁰³ Верига, Під крилами визвольних дум, 26-27. См. также главу 5 выше.

²¹⁰⁴ Стелла Кренцбах, “Живу ще завдяки УПА,” в В рядах УПА: Збірка споминів був. вояків Української повстанської армії, ред. Петро Мірчук и В. Давиденко (Нью-Йорк: Накладом Т-ва в. Вояків УПА в ЗДА і Канаді, 1957), 342-49. В 2009 биография Кренцбах была переведена на английский и опубликована в блоге Моисея Фишбейна: URL: http:// mosesfishbein.blogspot.com/2009/10/memoirs-of-stella-krenzbach-i-am-alive.html.

²¹⁰⁵ Кренцбах, Живу ще завдяки УПА, 342, 343, 345-46, 349.

²¹⁰⁶ Леонід Полтава, Образ Степана Бандери в літературі і мистецтві (Нью-Йорк: Америка, 1979), 7, 10 ff. 28 ff.

²¹⁰⁷ Леонід Полтава, Життя Степана Бандери (Нью-Йорк: МЕТА, 1987).

²¹⁰⁸ Кроме уже упомянутых, Петр Мирчук опубликовал еще несколько исторических монографий и огромное количество статей. Наиболее известны из них: Коли горять ліси (Б.м: Заграва, 1947), Акт відновлення української державності 30 червня 1941 року. Його генеза та політичне і історичне значення (Нью-Йорк: Видання Головного Управи Організації Оборони Чотирьох Свобід України, 1952), Українська Повстанська Армія 1942-1952 (Мюнхен: Цицерон, 1953), За чистоту позиції українського визвольного руху (Мюнхен: Р. Мірчук, 1955), Микола Міхновський: апостол української державності (Філадельфія: Т-во українскьої студіюючої молоді ім. М.Міхновського, 1960), Степан Бандера. Символ революційної безкомпромісовості (Нью-Йорк: Організація Оборони Чотирьох Свобід України, 1961), In the German mills of death, 1941-1945 (New York: Vantage Press, 1976), Українська державність, 1917-1920 (Філадельфія, 1967), Нарис історії ОУН (Мюнхен: Українське видавництво, 1968), Революційний змаг за УССД: хто такі ‘бандерівці,’ ‘мельниківці’, ‘двійкарі ’(Нью-Йорк: Союз українських політв’язнів, 1985).

²¹⁰⁹ Володимир Косик опубликовал несколько монографий и большое количество статей. Сформированная с крайне избирательным подходом подборка документов L'Allemagne national-socialiste et l’Ukraine (Paris: Publications de l’Est europeen, 1986) была издана на немецком, английском и украинском языках.

²¹¹⁰ См. выше главы 1, 4, и 5.

²¹¹¹ Микола Климишин издал два тома исторических мемуаров, см. В поході до волі, т. 1-2 (Детройт: Українська Книгарня, 1987).

^21,2 Stepan Lenkavs’kyi, Petlura, Konowalez, Bandera von Moskau ermordet (Munich, Ukrainischer Verlag, 1962).

²¹¹³ О публикациях и интервью Бандеры см. в главе 7 данной книги.

²¹¹⁴ О работах и мировоззрении Янова см. в этой главе.