Читаем Россолински полностью

²⁰⁹² Мірчук, Степан Бандера, 109.

²⁰⁹³ Там же, 110.

²⁰⁹⁴ Petro Mirchuk, Му Meetings and Discussions in Israel. Are Ukrainians “Traditionally anti-Semites”? (New York: Ukrainian Survivors of the Holocaust, 1982).

²⁰⁹⁵ Mirchuk. My Meetings, 2-3. Мирчук, однако, был в курсе того, как по разному складывалась в лагере судьба евреев и заключенных других национальностей. Он писал об этом в своих мемуарах. См. Mirchuk, In the German Mills of Death, 60-61.

²⁰⁹⁶ Stanisław Krajewski, “Auschwitz als Herausforderung,” Unbequeme Wahrheiten: Polen und sein Verhältnis zu den Juden, ed. Helga Hirsch (Frankfurt am Main: Suhrkamp, 2008), 120.

²⁰⁹⁷ Mirchuk, My Meetings, 25-26.

²⁰⁹⁸ Ibid, 29.

²⁰⁹⁹ Ibid, 61.

²¹⁰⁰ Ibid, 14-15.

²¹⁰¹ Ibid, 149-50.

²¹⁰² “Ukrainian students protest in Dachau,” Гомін України, 12 жовтень 1983, 2.

²¹⁰³ Верига, Під крилами визвольних дум, 26-27. См. также главу 5 выше.

²¹⁰⁴ Стелла Кренцбах, “Живу ще завдяки УПА,” в В рядах УПА: Збірка споминів був. вояків Української повстанської армії, ред. Петро Мірчук и В. Давиденко (Нью-Йорк: Накладом Т-ва в. Вояків УПА в ЗДА і Канаді, 1957), 342-49. В 2009 биография Кренцбах была переведена на английский и опубликована в блоге Моисея Фишбейна: URL: http:// mosesfishbein.blogspot.com/2009/10/memoirs-of-stella-krenzbach-i-am-alive.html.

²¹⁰⁵ Кренцбах, Живу ще завдяки УПА, 342, 343, 345-46, 349.

²¹⁰⁶ Леонід Полтава, Образ Степана Бандери в літературі і мистецтві (Нью-Йорк: Америка, 1979), 7, 10 ff. 28 ff.

²¹⁰⁷ Леонід Полтава, Життя Степана Бандери (Нью-Йорк: МЕТА, 1987).

²¹⁰⁸ Кроме уже упомянутых, Петр Мирчук опубликовал еще несколько исторических монографий и огромное количество статей. Наиболее известны из них: Коли горять ліси (Б.м: Заграва, 1947), Акт відновлення української державності 30 червня 1941 року. Його генеза та політичне і історичне значення (Нью-Йорк: Видання Головного Управи Організації Оборони Чотирьох Свобід України, 1952), Українська Повстанська Армія 1942-1952 (Мюнхен: Цицерон, 1953), За чистоту позиції українського визвольного руху (Мюнхен: Р. Мірчук, 1955), Микола Міхновський: апостол української державності (Філадельфія: Т-во українскьої студіюючої молоді ім. М.Міхновського, 1960), Степан Бандера. Символ революційної безкомпромісовості (Нью-Йорк: Організація Оборони Чотирьох Свобід України, 1961), In the German mills of death, 1941-1945 (New York: Vantage Press, 1976), Українська державність, 1917-1920 (Філадельфія, 1967), Нарис історії ОУН (Мюнхен: Українське видавництво, 1968), Революційний змаг за УССД: хто такі ‘бандерівці,’ ‘мельниківці’, ‘двійкарі ’(Нью-Йорк: Союз українських політв’язнів, 1985).

²¹⁰⁹ Володимир Косик опубликовал несколько монографий и большое количество статей. Сформированная с крайне избирательным подходом подборка документов L'Allemagne national-socialiste et l’Ukraine (Paris: Publications de l’Est europeen, 1986) была издана на немецком, английском и украинском языках.

²¹¹⁰ См. выше главы 1, 4, и 5.

²¹¹¹ Микола Климишин издал два тома исторических мемуаров, см. В поході до волі, т. 1-2 (Детройт: Українська Книгарня, 1987).

^21,2 Stepan Lenkavs’kyi, Petlura, Konowalez, Bandera von Moskau ermordet (Munich, Ukrainischer Verlag, 1962).

²¹¹³ О публикациях и интервью Бандеры см. в главе 7 данной книги.

²¹¹⁴ О работах и мировоззрении Янова см. в этой главе.

²¹¹⁵ В 1946 году Лебедь уже опубликовал монографию, в которой отбеливал ОУН и УПА. См. Українська Повстанська Армія: її генеза, рісті дії у визвольній боротьбі українського народу за українську самостійну соборну державу (Б.м.: Пресове бюро УГВР, 1946).

²¹¹⁶ Ильницкий опубликовал два тома, посвященных Германии и Украине в контексте событий Второй мировой: Deutschland und die Ukraine 19341945. Tatsachen europäischer Politik. Vol. 1-2 (Munich: UNI, 1958).