Читаем Россолински полностью

²⁶⁸ Степан Рудницький, “До основ українського націоналізму,” в Чому ми хочемо, ред. Гарбарчук, 299. О влиянии идей Рудницкого на идеологию ОУН и политику геноцида УПА см: Per Anders Rudling, Eugenics and racial anthropology in the Ukrainian radical nationalist tradition, in: Science in Context 32 (2019): 67-91; Grzegorz Rossoliński-Liebe, Racism and Modern Antisemitism in Habsburg and Russian Ukraine. A Short Overview, in: Raul Carstocea und Eva Kovács, eds., Modern Antisemitisms in the Peripheries. Europe and its Colonies, 1880-1945, (Vienna: New Academic Press, 2019), 133-159.

²⁶⁹ Микола Суховерський, Мої спогади (Київ: Смолоскип, 1997), 50.

²⁷⁰ Golczewski, Deutsche und Ukrainer, 544; Christopher Gilley, A simple question of ‘pragmatism’?: Sovietophilism in the West Ukrainian emigration in the 1920s (Koszalin: Koszalin Institute of Comparative European Studies, 2006), 4.

²⁷¹ Мірчук, Нарис історії ОУН, 344.

²⁷² См. обложку газеты Гомін України в Мірчук, Нарис історії ОУН, 365.

²⁷³ См. “Боротьба хорватів за свободу,” Сурма 75-76, № 1-2 (1934): 7-9.

²⁷⁴ Shekhovtsov, By Cross and Sword, 276-79; Паньківський, Роки німецької окупації, 140.

²⁷⁵ Shekhovtsov, By Cross and Sword, 279.

²⁷⁶ Митрополит Андрій Шептицький, “Слово до Української молоді,” Львів, 1932, в Твори мо-рально-пасторальні (Рим: Видання Українського католицького університету ім. св. Климента Папи, 1978), 104-8.

²⁷⁷ “Proces о zamordowanie... Pytania adwk. Horbowyja,” Gazeta Polska, 13 December 1935, 6.

²⁷⁸ Shekhovtsov, By Cross and Sword, 280.

²⁷⁹ Микола Конрад, Націоналізм і католицизм (Львів: Мета, 1934), 45.

²⁸⁰ Golczewski, Deutsche und Ukrainer, 598; Паньківський, Роки німецької окупації, 142.

²⁸¹ Golczewski, Deutsche und Ukrainer, 598.

²⁸² Міхновський, Самостійна Україна, 43.

²⁸³ Golczewski, Deutsche und Ukrainer, 598-99; Мірчук, Нарис історії ОУН, 106-9.

²⁸⁴ “Марш боєвиків,” Сурма 28-29, 1-2 (1930): 1. О культе политики войны и смерти см. “Війна, воєнний стан і єдиний провід,” Сурма 47, № 8 (1931): 1-2; “Не вбивайте бойового духа Нації,” Сурма 74, № 12 (1933): 1-4.

²⁸⁵ О понятии героев и мучеников см. Laleh Khalili, Heroes and Martyrs of Palestine: The Politics of National Commemoration (Cambridge: Cambridge University Press, 2007).

²⁸⁶ Шухевич, Моє життя, 322-26; Golczewski, Deutsche und Ukrainer, 438-40.

²⁸⁷ О честовании героического самопожертвования Басараб, см. например: “Пам’яті Ольги Басарабової,” Сурма 17-18, № 2-3 (1929): 7; “У шосту річницю,” Сурма 30, № 3 (1930): 1; “В сьому річницю,” Сурма 42, № 3 (1931): 1-2.

²⁸⁸ 12 февраля 1933 года в церковной панихиде по Ольге Басараб, состоявшейся в соборе Св. Юра во Львове, приняли участие около 2000 человек, см. “Рапорты следственного отдела о деятельности политических партий и организаций, а также об уголовных преступлениях за 1933 г.,” ДАЛО ф. 121, оп. 3, спр. 844, 68.

²⁸⁹ “Боевики!” (некролог) и “Городок Ягелонський,” Сурма 62, № 12 (1932): 1-8; Żeleński, Zabójstwo ministra Pierackiego, 40; Wysocki, Organizacja Ukraińskich Nacjonalistów, 286-89; Мірчук, Нарис історії ОУН, 232-35.

²⁹⁰ “Рапорты следственного отдела о деятельности политических партий и организации, а также об уголовных преступлениях за 1933 г.,” 8, 11, 13, 47, 74-75, 77, 97; Остап Грицай, “Два хлопці гинуть за Україну,” Розбудова нації 60-61, № 1-2 (1933): 1-3; “Із Української Голготи,” Сурма 61, № 5, 1933: 1; Wysocki, Organizacja Ukraińskich Nacjonalistów, 289. Об угрозах ОУН в адрес греко-католических священников см. Żeleński, Akt oskarżenia, 53.

291 “Рапорты следственного отдела...,” 100.

²⁹² Петро Арсенич і Тарас Федорів, Родина Бандерів. До 90-річчя від дня народження та 40-річчя трагічної смерті провідника ОУН Степана Бандери (1909-1959) (Івано-Франківськ: Нова Зоря, 1998), 5, 7, 10-11, 18-20. Когда и при каких обстоятельствах умер Богдан, точных данных нет. Скорее всего, он был убит между 1941 и 1944 годами.

²⁹³ Арсенич, Родина Бандерів, 7; Бандера, Мої життєписні дані, 2.

²⁹⁴ Бандера, Мої життєписні дані, 1-2.