Читаем Отраженье полностью

І тут пригадав собі, що жінка просила підвіконня поміняти. Їй, бачите, квіти нема де ставити, бо підвіконня завузькі. А я вже до третього поверху зійшов. І так мені ліньки було знову на восьмий поверх повертатися, аби з того підвіконня мірку зняти, що я вирішив краще зайти на другий поверх до Петра – вікна ж однакові.

Не встиг я поріг Петрової хати переступити, а він мені й каже:

– Знаю, знаю, чого ти зайшов. Але, вибач, сьогодні ніяк.

– Та ні, – кажу, Петро, – послухай…

– І слухати не буду, бо в гості з дружиною йдемо ввечері, сам розумієш.

– Петро, та я …

– Знаю, знаю, що ти, але я сьогодні ніяк.

І що би ви робили за таких обставин? Я мовчки відсунув його плечем і рушив у кімнату до вікна. Витяг із кишені мотузку і …

І тут почув голос Петра.

– Ти що збираєшся робити?

Мені б мовчки поміряти підвіконня і піти, та я втратив пильність.

– Розумієш, я вікна хочу помалювати, а жінка …

– Отож, певно, що жінка. Я так і подумав, що то твоя жінка …

– Та до чого тут моя жінка ?

– Ти ж сам сказав, що жінка.

– Та ти ж не дослухав.

– Ні, то ти не дослухав. А мені дослуховувати нема чого, бо я й так знаю все, що ти далі скажеш.

Тутечки я зробив другу помилку. Мав необережність запитати:

– І що ж я далі скажу?

– А скажеш, що твоя жінка бачила мої вікна, і що вони найкращі в нашому будинку. Тому вона прислала тебе подивитись і зробити такі ж.

– І зовсім ні.

– Певно, що «ні». Тепер ти будеш відмовлятись від усього, тільки б не визнати, що я правий.

– Але ж я прийшов не тому…

– А що ж ти тепер мусиш казати, зараз ще скажеш, що вікна тебе взагалі не цікавлять.

– Мене цікавить вікно, але зовсім з іншого приводу. Просто …

– Тобі завжди треба «просто», а вікно у хаті, між іншим, дуже важлива річ. Воно є одним з центрів сучасного інтер‘єру.

– Послухай, та не потрібне мені твоє вікно.

– А що я тобі казав перед тим, що ти і від вікна відмовишся.

– Ти можеш хоч трохи помовчати і вислухати мене.

– Добре, кажи.

– Я зібрався вікна малювати, а жінка…

– Я вже то чув.

– Але ж ти знову мене не дослухав. Слухай далі.

– А далі мені не цікаво. Бо ти і далі нічого нового не скажеш. Тобі треба вікна малювати , а в мене вони вже помальовані. Ото й все. А ти тепер будеш казна що городити, щоб довести, що я не правий. А я тільки того й хочу, що тобі допомогти, бо вікна у хаті мають велике значення…

І Петро майже годину розповідав мені про значення і функції вікна від печерного періоду і до літаючих будинків науково-фантастичних оповідань. Я дізнався про вікно усе – форми, кольори, що воно може розділяти простір, або навпаки з‘єднувати приміщення у єдине ціле…

Та коли він почав докладно розповідати про відповідність між оформленням вікна і домашнім одягом господарів, я не витримав. Я гримнув дверима і поплентався на свій поверх міряти підвіконня.