Читаем Націократія полностью

Микола СціборськийНАЦІОКРАТІЯПЕРЕДМОВАОсновною темою цієї нашої розвідки є націократія, себ­то концепція державно-політичного й соціяльно-економічного устрою, що її заступай сучасний організований український націоналізм. Для кращого вияснення ідеологічно-програмових засад націократії та її відмінностей від інших політичних концепцій уважали ми за вказане спинитися також над коротким переглядом питань демократії, соціалізму, комунізму, фашиз­му й диктатури, що попереджають у цьому збірникові основ­ну тему про націократію.Працю свою рекомендуємо насамперед увазі провідних націоналістичних кадрів. Обмежений розмір цієї книжки приневолив нас надати розвідці схематичний характер проте сподіємося, що й у такій обробітці вона дає відповідь на ряд актуальних для українського націоналізму питань.АВТОР.ЗМІСТ1. ДЕМОКРАТІЯ 5 стор.ІІ. СОЦІЯЛІЗМ 17стор.III. КОМУНІЗМ 3О стор.IV. ФАШИЗМ 49 стор.V. ДИКТАТУРА . 6ї стор.VI. НАЦІОКРАТІЯ 73 стор. І. ДЕМОКРАТІЯОстанні десятиліття перед світовою війною характеризу­валися найвищим розвитком тих ідей і теорій, що їх видвигнула велика французька революція, з її гаслами – рівности, сво­боди й братерства. Переможно опановуючи духове, культур­не, політичне і господарське життя, ці ідеї вплинули на ство­рення відповідних державно-устроєвих форм і змінили пануючі погляди на людину та її відносини з державою.Попередні устрої феодалізму і станової монархії стави­ли людину її положення предмету панування над нею держав­ної влади. Вона не мала власних, випливаючих з визнання її внутрішньої вартости прав. Ті права являлися для неї лише привілеями, набутими з волі і за згодою володаря держави – монарха, короля, князя і т. д. Цей володар-суверен був єди­ним джерелом всіх прав і від него залежало уділяти якусь їх частину окремим особам, чи цілим суспільним станам (звідси походить: “монарша ласка”, “царський дарунок”, “привілей від короля” і т. д.).Натомість проголошена французькою революцією “декларація прав людини” виходила з признання за людською особистістю власних, абсолютних, ні від незалежних цінностей, що обумовлялися самим фактом її народження (сво­бода). Продовженням цеї ідеї було признання людини не за об’єкт (предмет), а за суб’єкта (підмета) права, що повинно виходити з однакових для всіх засад (рівність). Устійнення за­сад особистої свободи і рівних громадянських прав людей, обмежуваних лише для унормовання суспільного співжиття (бра­терство) привело до перегляду теорій і понять про право суверенности (зверхности) в державі, приналежне раніше її володареві-монархові.Нові теорії переносили поняття суверенности на цілий нарід, як той суспільно-політичний збір, що складається з певної кількости наділених всіма правами громадян. Окремий громадянин ставав таким чином ніби частинним носієм суверенного права цілого народу. Впродовж XIX ст. ці ідеї особистої і громадянської свободи набирали все більшого признання, оформлюючись в потужний рух лібералізму. Під його впливом відбулася перебудова державних устроїв майже всіх культурних народів світу, оперта на засадах демократії (народоправства). Під діянням складних процесій суспільно-господарського життя, нових соціяльних класів і політичних партій, демократичні форми державних устроїв вже перед світовою війною дійшли свого завершення у вигляді режимів політичної, або інакше кажучи, парляментарної демократії. Устрій сучасної політичної демократії виходить, з тих основ:
Перейти на страницу:

Похожие книги

Блог «Серп и молот» 2023
Блог «Серп и молот» 2023

Запомните, затвердите себе — вы своего ребенка не воспитываете! Точнее, вы можете это пробовать и пытаться делать, но ваш вклад в этот процесс смехотворно мал. Вашего ребенка воспитывает ОБЩЕСТВО.Ваши представления о том, что вы занимаетесь воспитанием своего ребенка настолько инфантильно глупы, что если бы вы оказались даже в племени каких-нибудь индейцев, живущих в условиях первобытных людей, то они бы вас посчитали умственно недоразвитым чудаком с нелепыми представлениями о мире.Но именно это вам внушает ОБЩЕСТВО, представленное государством, и ответственность за воспитание ваших детей оно возложило на вас лично, сопроводив это еще и соответствующими штрафными санкциями.…Нужно понимать и осознавать, что государство, призывая вас заводить больше детей, всю ответственность за их воспитание переложило на вас лично, при этом, создав такие условия, что ваше воздействие на ребенка теряется в потоке того, что прямо вредит воспитанию, калечит вашего ребенка нравственно и физически…Почему мы все не видим ВРАГА, который уродует нас и наших детей? Мы настолько инфантильны, что нам либо лень, либо страшно думать о том, что этот ВРАГ нас самих назначает виноватыми за те преступления, которые он совершает?Да, наше Коммунистическое Движение имени «Антипартийной группы 1957 года» заявляет, что ответственность за воспитание детей должно на себя взять ГОСУДАРСТВО. В том числе и за то, что в семье с ребенком происходит. Государство должно не только оградить детей от пагубного влияния в школе, на улице, от средств массовой информации и коммуникаций, но и не оставлять маленького человека на произвол родителей.ГОСУДАРСТВО должно обеспечить вашему ребенку условия для его трудового и нравственного воспитания, его физического и интеллектуального развития. Государство должно стать тем племенем, живущем в условиях первобытного коммунизма, только на высшем его этапе, для которого нет чужих детей, для которого все дети свои родные. В первобытных племенах, которые еще сегодня сохранились в изоляции, воспитательного, педагогического брака — нет…Понимаете, самое страшное в том государстве, в котором мы живем, не опасность потерять работу, которая за собой потянет ипотеку и другие проблемы. Не этим особенно страшен капитализм. Он страшен тем, что потерять своего ребенка в его условиях — такая же опасность, как и опасность остаться без работы и дома.(П. Г. Балаев, 26–27 мая, 2023. «О воспитании»)-

Петр Григорьевич Балаев

Публицистика / История / Политика