Читаем Як Україна втрачала Донбас полностью

Хряков та Пургін висували досить радикальні гасла, включаючи заклики до насильства та розколу держави. Офіційно Партія регіонів ніякого стосунку до маргіналів не мала, але неофіційно регіонали явно підтримували їх, оскільки радикали могли вільно озвучувати те, що було неприпустимо для топових політиків та офіційних осіб. Приховати зв’язок із сепаратистами у ПР особливо не намагалися. Той же Олександр Хряков був помічником народного депутата Андрія Клюева, який очолював на виборах 2004 року тіньовий передвиборний штаб Віктора Януковича.

У грудні 2005 року Пургін разом з Олександром Цурканом заснував у Донецьку ще одну організацію, якій судилося отримати значно більшу популярність, ніж «Союзу народжених революцією». Ця нова організація мала назву «Донецька республіка». Тоді мало хто в Донбасі звернув увагу на цю подію. Навряд чи хоч хтось міг повірити в те, що у майбутньому цей задум може вилитись у щось серйозне.

Прапором своєї організації Пургін та Цуркан обрали прапор «Інтерруху Донбасу», який на той момент уже не проявляв жодної активності. Починаючи з 2006 року, «Донецька республіка» час від часу проводила свої акції у місті. І хоча акції ці завжди були нечисленними, а їхні учасники нагадували міських божевільних, виступи ДР завжди привертали до себе увагу. Для Донецька така сепаратистська організація виглядала на той момент екзотично.

22 червня 2006 року представники «Донецької республіки» брали участь у мітингу, організованому місцевим осередком КПУ. На цьому мітингу сепаратисти вперше закликали до створення так званого «народного ополчення», однак тоді ці заклики ніхто не сприйняв усерйоз.

У своєму виступі лідер «Донецької республіки» традиційно лякав донеччан вторгненням «помаранчевих паразитів» і звинувачував правлячу коаліцію у прагненні «знищити Донбас».

Однак у 2006 році мобілізаційний ефект від подібних страшилок уже не йшов у жодне порівняння з тим, що було в 2004 році. На Донбасі, як і раніше, не любили Ющенка, але вже не боялися його. За два роки після Майдану страшилки вже не виглядали правдоподібними.

У листопаді того ж року активісти «Донецької республіки» встановили агітаційні намети у самому центрі Донецька, на площі Леніна, в яких відкрито збирали підписи на підтримку референдуму про створення «незалежної Донецької Федеративної Республіки» та поширювали брошури відверто фашистського толку. Намети, які використовували Цуркан і Пургін, належали КПУ. Сепаратисти лише закрили символіку комуністів прапорами своєї організації. Як відзначали донецькі журналісти, подібна акція навряд чи могла б відбутися без негласного заохочення міської влади.

Таке нахабство навіть за мірками вегетаріанських часів ющенківського президентства було вже перебором.

Представники націонал–демократичних політсил Донецька обурились як самою акцією, так і «злочинною бездіяльністю» міської влади та правоохоронців. На сепаратистів надійшли скарги до прокуратури та СБУ. Після довгих розглядів, у 2007 році, організація «Донецька республіка» була все ж заборонена судом за позовом Донецького обласного управління юстиції і перейшла на нелегальне становище. Крім того, СБУ порушила кримінальні справи щодо лідерів «Донецької республіки» за посягання на територіальну цілісність держави.