Читаем Донецкая мафия полностью

— Следствием, бесспорно, установлено, что убийство Александрова совершил Вередюк. Он обвиняется в убийстве, материалы дела доказаны. Он настаивает на том, что все сделал, как приказывали.

Але хто наказував вбити, так би мовити, «не ту людину», Вередюк пояснити не зміг. Незважаючи на те, що він зізнався, суд знаходить неспівпадіння у його показах і виправдовує його. Виправданого Вередюка доводиться відпустити. Але невдовзі він при дивних обставинах помирає — нібито від серцевого нападу. Наочне замітання слідів.

Михайло Сербін, начальник Північного відділу боротьби з організованою злочинністю м. Краматорськ:

— За Вередюком было постоянное наружное наблюдение. Суд его оправдывает. И потом его убивают. Его отравили в июле.

3 моменту вбивства Ігоря Олександрова минуло 4 роки. Тепер один з учасників програми «Без ретуші» вважає, що вбивство було безпосередньо пов'язане з прізвищами, які називалися в ефірі телекомпанії «ТОР».

Михайло Сербін, начальник Північного відділу боротьби з організованою злочинністю м. Краматорськ:

— И последний наш был эфир 13 апреля 2001 года. Я получил кассету из Германии. Дюссельдорфская кассета, так называемая. (…) Первая цепочка всех преступлений начиналась с убийства Ермакова, лидера ОПГ. УБОП специально давал неверную версию, чтобы остальная группировка уничтожала других. Прикрывая истинных убийц. (…) Они берут и прикрывают это убийство и в конце концов захватывается этот бизнес, и они возглавляют эту структуру. То есть не ОПГ, а мафиозное образование. (…) Он заканчивается этот эфир и Александров спрашивает: «Вы готовы рассказать?» А в этот момент я получил кассету, в которой Яворовский со вторым лидером рассказывает, как убивал Ермака, кто ему крышу делал, в частности говорит об УБОПе, о прокуратуре, сколько платили денег. А там звучит: «Рыбак — это мозговой центр всех заказных убийств». Это основной стержень всех доказательств.

Рибак. Це прізвище починає лунати все частіше у зв'язку зі справою вбивства Ігоря Олександрова і не тільки його. Називається його структура, яка є відомою в області.

Михайло Сербін, начальник Північного відділу боротьби з організованою злочинністю м. Краматорськ:

— Эта группировка — славянско-краматорская «Укрлига» так называемая. То, что сейчас Рыбак находится под арестом и идет суд в Луганске, это были его противники, против кого он как журналист проводил расследования.

«Укрліга». Цю фірму донецькі підприємці згадують як ту, що заганяла підприємців під єдиний дах, змушувала усіх працювати на єдиного господаря, єдиного пахана.

Михайло Сербін, начальник Північного відділу боротьби з організованою злочинністю м. Краматорськ:

— Донецкая область — это была такая закрытая зона. И здесь не могло быть другого мнения как Януковича или Ахметова. К Александрову прямо пришли и сказали, что, мол, мы у тебя забираем телеканал, потому что ты пускаешь в эфир Солодуна, оппозиционных депутатов. У нас есть список косвенно причастных к этому делу. Где-то 50 человек. Мы им всем докладывали. Это Потебенько, Джига, Смирнов, СБУ Вандин, Самойленко, генерал Литвиненко, Пшонка, Малышев.

Але до сьогодні ім'я чи імена вбивць, співучасників убивства та тих, хто приховував злочин, судом досі не названі. А для свободи слова Донецьк залишається «закритою зоною». Журналістам програми, які знімали в районі Ботанічного саду, неподалік від резиденції Ахметова, невідомі люди перешкоджали працювати:

Охоронець: — А что вы хотите делать?

Журналістка: — Это ботанический сад?

Охоронець: — Не знаю. Вы пока не снимайте, не снимайте, подождите, закрой пока камеру.

(Шум по рации.)

Журналістка: — Камеру не трогайте, я буду снимать, «перешкодження робота журналістів…»

Охоронець: — И дальше что?

Журналістка: — Карается…

Охоронець: — Ну, чем карается? Я по-русски объясняю?

Журналістка: — Я вам тоже по-русски объясняю.

Охоронець: — Не получится у вас без разрешения, не получится. А я не знаю, что охраняю.

Журналістка: — А кто вы такой?

Охоронець: — Я стажер, вон мой напарник. (…) Ребят ниче не выйдет!

(Закрывает кепкой объектив, размер кепки 28.) (Шум по рации: «Пробей маршрут!»)

Журналістка: — Молодой человек, документы можно ваши? А кто вы такой?

Охоронець: — А вы кто?

Ми намагалися зв'язатися з Ринатом Ахметовим, щоб почути його позицію. За останні кілька місяців надіслали три листи з пропозицією дати інтерв'ю. Реакції немає. Натомість журналістам програми заважали працювати неподалік від його резиденції.

Володимир Ар 'єв:

— Такі дії підпадають під статтю 171 кримінального кодексу — перешкоджання роботі журналіста. Редактор «Закритої Зони» Олена Кочкіна написала заяву в прокуратуру Донецької області. Але там слідчі чомусь не захотіли звертати увагу на відеозапис подій і не побачили мотиву для порушення кримінальної справи за очевидним фактом перешкоджання журналістській діяльності.

Таке враження, що місцева прокуратура просто не хоче сваритися зі впливовими особами і готова закривати очі на очевидні протиправні дії з їхнього боку. Ми, принаймні, в цьому пересвідчилися наочно.