Читаем Бартімеус: Амулет Самарканда полностью

— Хвилинку, — додав я. — Якщо тобі знадобиться найближчим часом когось викликати, я раджу тобі Фекварла. Він хороший слуга. Доручи йому якусь творчу роботу — скажімо, черпати озеро ситом чи рахувати піщинки на березі річки. Йому це припаде до вподоби.

— Слухай, ти хочеш, щоб тебе відпустили?

— Хочу. Дуже хочу.

— Ну, тоді...

— Натаніелю, остання порада.

— Невже?

— Послухай мене. Як на чарівника, у тебе непогані здібності. Я маю на увазі зовсім не те, про що ти думаєш. По—перше, ти завзятіший за більшість чарівників; але якщо ти не будеш обачний, вони тебе розчавлять. По—друге, ти маєш совість — ту рідкісну річ, яку так легко втратити. Бережи її. От, власне, і все... О, до речі! Я б на твоєму місці поводився обережніше з твоєю новою наставницею.

Кілька секунд він дивився на мене, ніби хотів щось сказати. А тоді нетерпляче хитнув головою.

— Все буде добре. Не переймайся мною. Це твоя остання нагода. Мені за п’ять хвилин пора вечеряти.

— Я готовий.

Хлопчисько швидко, без зволікань, виголосив закляття. З кожним його словом я відчував, як слабшає тягар, що прив’язував мене до Землі. А коли він наблизився до кінця, моя подоба розпливлася і вийшла за межі кола. В магічних рівнях відчинилися незліченні двері, ваблячи мене до себе. Перетворившись на щільну хмару диму, я з ревом поринув геть, заповнивши кімнату, що з кожною миттю ставала дедалі при— марнішою.

Хлопець завершив своє закляття. Замовк. Остання ланка нашого зв’язку обірвалася.

І я зник, залишивши по собі їдкий сірчаний запах. Просто так, на пам’ять.







Готується до друку друга книга «Трилогії Бартімеуса»:

«Око Голема»


Минуло два роки після подій «Амулета Самарканда». Юний чарівник Натаніель швидко просувається по службовій драбині. Його теперішнє завдання ох і нелегке: Лондон піддається лютим атакам на кількох фронтах, тож мета юнака — відшукати джерело цих потрясінь і покласти їм край.

Захопливе продовження роману «Амулет Самарканда» аж ніяк не розчарує численних шанувальників таланту Джонатана Страуда. Ця історія знову — неймовірним та небезпечним чином — зводить разом Натаніеля і Бартімеуса. До того ж, у боротьбу вступає Кіті — уперта юна натхненниця сил Спротиву.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Превозмоганец-прогрессор 5
Превозмоганец-прогрессор 5

Приключения нашего современника в мире магического средневековья продолжаются.Игорь Егоров, избежавший участи каторжанина и раба, за год с небольшим сумел достичь высокого статуса. Он стал не только дворянином, но и заслужил титул графа, получив во владение обширные территории в Гирфельском герцогстве.Наконец-то он приступил к реализации давно замышляемых им прогрессорских новшеств. Означает ли это, что наш земляк окончательно стал хозяйственником и бизнесменом, владельцем крепостных душ и господином своих подданных, что его превозмоганство завершилось? Частично да. Только вот, разгромленные враги не собираются сдаваться. Они мечтают о реванше. А значит, прогрессорство прогрессорством, но и оборону надо крепить.Полученные Игорем уникальные магические способности позволяют ему теперь многое.

Серг Усов , Усов Серг

Приключения / Неотсортированное / Попаданцы